Ніч огортала місто, але двоє зламаних, душевнохворих людей лікувалися один одним. Вони трималися за руки, мовчки зривали зі стіни забруднені кров’ю паперові плакати, залишаючи німий біль позаду. Сліпо йшли вперед, не бачачи світла, але знаходили його в сірих бездонних очах. І цілувалися, цілувалися, цілувалися, зализуючи щемлячі рани. А потім разом падали на підлогу, розчинялися один в одному і забували про все, віддаючись у солодкий полон гіркої ночі.
Коментарів ще немає. Будьте першим!
Рецензій ще немає. Будьте першим!