Каталог творів

Глава 1. Ще один самотній день чи не зовсім? Був Світлий ранок для СВІТЛЯЧКА все було як звичайно прокинулася надягнула свої улюблені чорно-бірюзові чулки і пішла у ванну митися. Так СВІТЛЯЧОК полюбляла приймати душ в своїх чулках але кожен раз вона задумувалася як це мати дівчину кожен раз як СВІТЛЯЧОК гуляє по вулиці баче парочок і сум охоплює СВІТЛЯЧКА у ванні в корзині для брудного одягу були її білі чулки вона взяла надягнула на руки свої чулки одною почала ніжно гладити і проникати в кицьку а другу почала нюхати і вдихати аромат уявляючи що це чулки її дівчини. Чулки уже промокли від її любовних соків але до завершення ще було далеко вона почала другу руку в чулку облизувати наче облизує ніжку своєї дівчини в чулках СВІТЛЯЧОК починає стогнати більше інтенсивніше працюючи рукою на її промежинні вона уже майже цілком запихує руку в середину її промежини і від гладкої текстури чулків довгоочікуванно кінчає і потім виділяє сечу і її білі чулки пожовтіли. Вона бере дивну річ яку купила на закритому ринку Пенаконії і активовує її це був мерморійний пластилін який допомагав зробити собі тимчасового партнера для забави вона зробила собі дівчину надягнула на неї свої білі чулки і почола сосати її ніжку один мінус що ця подібна на дівчину фігура була не живою. Самотність зводила СВІТЛЯЧКА зрозуму вона відчайдушно прагнула справжньої фізичної любові після ніг вона зробила ляльці дівчині великі груди і одягнула її в свій бірюзовий світер і почала гладити і стискувати її груди потім застусувала прилад який приробляє їй член і почала тертися членом об свій світер на грудях ляльки від гладкості СВІТЛЯЧОК втрачала розумі і нарешті вона кінчає на свій світер вигяд її обкінченого світера на ляльці її заводив тому вона жадно злизувала промоклу тканиу світера від своєї сперми. Раптом СВІТЛЯЧОК чує звуки зі свого підвалу вона вдягаєця в той світер який був на ляльці і білі чулки і спускаєця в підвал а там активований телепорт світів і з нього випадає дівчина.

Кілька дрібних змін здатні перевернути цілий світ. Знання, передані на самому початку шляху, можуть перетворити безнадійного невдаху на сильного й вправного шинобі. Відмінності в історії, що давно відійшла в минуле, здатні породити зовсім інший результат, ніж той, на який ми очікували б. Це історія Наруто Удзумакі. Це оповідь про ці дрібні зміни в житті.

Вони запам'ятають цей вечір, особливо блакитні очі навпроти..

Шерехатість його долонь. Саме таким на дотик має бути щастя. Як шершаві долоні його-Гаррі. Усіяні сузір’ями маленьких вузликів й зашкарублостей. Теплі, з хитрою ніжністю і ніби схованою в них посмішкою.

Отже, тепер йому двадцять два, він вийшов з підліткового віку або принаймні намагається, а також невдовзі має закінчити своє навчання. Хто ж цей п'ятирічний об'єкт симпатії? І як він зрозумів свої почуття? Насправді, перше питання досить легке – Зуко. Зуко, який колись брав участь у знущаннях над ним та його друзями в середній школі. Зуко, який в певний момент старшої школи почав виправлятися. Зуко, який зараз його найкращий друг. Зуко, який декілька років зустрічався з Джетом (жах) і продовжує з ним сексуальні стосунки (ще більший жах). Зуко, який... Не бачить або ігнорує закоханість Сокки (він завжди плаче при думці про друге, тому в його з Юе найманій квартирі в морозилці завжди є ягідне морозиво). Примітка авторки: дублюю цей фанфік із ао3, він повільно пишеться вже рік і я нічого не редагую з публікації, тому може стилістично трохи відрізнятися відрізнятися від моїх новіших.

(Фанфік по дорамі Триггер (Курок) Сеул занурюється в хаос — зброя вільно розповсюджується серед людей, і місто стає полем битви між страхом і свободою. Поліцейський Лі До, що все життя присвятив закону, стикається з правдою: його власний відділ фінансує чорний ринок. Єдиний, хто знає, як зупинити це — Мун Бек, безжальний мафіозі, який колись стріляв йому в серце. Тепер вони — союзники з примусу. Двоє чоловіків, пов’язані ненавистю, провиною і чимось глибшим, ніж бажають визнати. Їх переслідує таємничий гравець, який тягне за нитки усього міста, а час працює проти них. Ворог може стати порятунком. Але чи вистачить цього, щоб вижити?

Чон Чонґук, маючи жахливу аерофобію, був змушений сісти у літак, щоб зберегти свою кар'єру. Аби не втратити рештки самовладання, він вирішив зробити єдине, що могло йому допомогти, — вперше у житті звернутися до свого соулмейта.

Герої "Магістра" у сучасному світі. ... - Вей Ін, - почувся тихий шепіт. Голос, який я впізнаю з мільйона інших голосів на Землі. - Лань Чжань, ти сам сказав, що нам потрібно розстатися, - прошипів я, - навіть не спромігся вимовити це дивлячись очі в очі. То чого ж тепер ти хочеш?! - А-Ін, - на тому кінці я почув лише схлип, що стримується, - А-Ін, вибач... Прощавай...

П’ять років тому доля звела Юнґі та Чіміна під час випадкової зустрічі, яка назавжди змінила їхні життя. Увесь цей час вони були найкращими друзями, приховуючи одне від одного свої справжні почуття. Але одного дня, на березі моря під багряним заходом сонця, Юнґі наважується зізнатися в коханні, яке беріг у своєму серці довгі роки. Чи відповість Чімін йому взаємністю? І чи стане цей вечір початком їхньої спільної історії? Ніжна романтична історія про дружбу, перше кохання, страх зізнання та почуття, які витримали випробування часом. ❤️🌅

Чи є місце коханню у злочинному світі? Бандитський шлях не легкий, він пропах кров'ю та порохом. Коли гангстер прагне влади, чи зможе поступитися своїми принципами? Коли оточують вороги, а кожен день таїть небезпеку, чи є шанс для спокою? Коли Реджі Крей зустрічає потенційного суперника, вперше зазнає поразки. Одного разу глянувши в блакитні очі Томаса, Реджі отримав смертельне поранення в саме серце.

Віта Вишневець, студентка факультету пророцтв та віщунств УМА, вирушає на пошуки Поліського братства в районі села Рудня-Замисловська. Вона хоче дізнатися у них про чоловіка, котрий регулярно сниться їй в кошмарах.

у джісона нема краша, але хьонджіну він завжди розповідає про конкретну людину, яка виводить його зі стану рівноваги.

Кажуть, що весна - це пора кохання. Чи так це насправді? Авжеж, яка на дворі пора не важливо. Закохатися можна й взимку. А якщо підсолодити почуття вишнею - то вийде щось неймовірно ніжне та чуттєве. Коли Матвій та Дан зустрілися, гули морози. Але для двох закоханих було палко, наче в найспекотніший день літа.

В той день Каска, новоспечений командир Банди Сокола, пішла на ризиковану зустріч в місто з таємничою особою, котра могла щось знати про Ґріффіта. Звісно, це могла бути пастка! Звісно, йти в саме «осине гніздо» нещодавно оклигавши після поранень не найраціональніше рішення... Але Каска не могла по іншому! Їм всім потрібен Ґріффіт, їхній незамінний лідер, не можна нехтувати жодною можливістю дізнатися щось про нього.

Закінчення війни між Імперією Морендір і Об'єднаним Королівством Корріган офіційно зазначене. Мир наступить завтра, закріплений холодним розчерком пера і чорнил, розчарованим від поразки виразом батьківського обличчя, і весіллям. Без фанфарів, знаменитих гостей чи смачного торта - тільки вивчена напам'ять шлюбна клятва і запах соснової олії. В імперців вона символізує волю богів, чи щось таке, Чімін не пам'ятав. Всі його думки фактично були зведені до трьох залізобетонних почуттів - гнів на батька, ненависть до його майбутнього чоловіка, і жага до самогубства. За спиною горіли мости, він офіційно ставав заручником миру між двома державами, вигнаним принцем без титулу і можливості повернутись додому, його навіть придали анафемі вчора ввечері, відлучивши від рідних богів і заборонивши пригадувати їх імена. Так просто віддавали, як непотріб, розмінну монету, якою оплачували величезний борг королівства за цю страшну війну. З собою не дали забрати навіть собак - єдиних живих істот що були для нього важливі.

Як небо було синім, а трава зеленою, так і Спортакус був спортивним та витривалим. Він гарно знав свої сильні сторони, та ще краще знав свої слабкості. Щоб досягти того, що ельф має зараз, йому довелося витрати багато часу, поту та зусиль. Так, чоловік насолоджується спортом як ніхто інший серед людей, це в природі його виду, він має до цього генетичну схильність, але це не віднімає докладеної праці та самодисципліни. Тож як його самопроголошений лиходій без усього цього досяг таких сідниць?

# Корона з Попелу Вся Британія знає Крістал Картьє. Багата спадкоємиця старого роду. Слизеринка. Дівчина, чия магія повільно згасає. Принаймні так думають усі. Ніхто не знає, що “Картьє” — лише маска. І що за нею ховається один із найстаріших магічних кланів Європи. Коли війна починає розривати Британію, старі роди стають небезпечнішими за смертежерів, а магія — живою, Гаррі Поттер, Регулус Блек і Сіріус Блек опиняються втягнутими у щось набагато страшніше за війну. У стару магію. Кров. Ритуали. І дівчину, яка пережила пекельне полум’я та повернулася з нього іншою. Бо деякі корони створюють не із золота. А з попелу.

Салерна вирішила скуштувати сорбету

П’ять років тому Намджун залишив дім за океаном і навчився жити в Бостоні. Навчився не сумувати за шумом моря, не думати про рідні вулиці й не озиратися назад. Але одна випадкова зустріч у маленькому магазинчику під час найсильнішої снігової бурі за останні п'ятдесят років змінює все. Юнґі — буркотливий, гострий на язик і до неможливого нестерпний. Хлопець із волоссям кольору моря, який розбиває банку вишневого джему, псує нове пальто Намджуна і несподівано оселяється в його думках. Тепер Намджун щодня шукає його серед тисяч облич великого міста, не розуміючи, що саме намагається знайти: випадкового незнайомця чи давно втрачене відчуття дому. Це історія про зимовий Бостон, аромат кориці та кави, випадкові зустрічі, які виявляються доленосними, і про двох людей, чиї атоми, можливо, знали одне одного задовго до їхнього народження. Іноді шлях до кохання починається з розбитої банки вишневого джему. P.S. - Для повного занурення в атмосферу історії рекомендую читати її під пісню PRETTYMUCH — Eyes Off You. Саме вона звучала в моїй голові, коли народжувалася ця бостонська історія про кохання, сніг, каву та двох людей, чиї атоми завжди знали одне одного. P.P.S. - Ця історія народилася ще у 2018 році. Вона пережила зі мною багато змін, довго чекала свого часу й нарешті знайшла новий дім на Novelko. Я дуже хвилююся, відпускаючи її у світ, і щиро сподіваюся, що вона зігріє вас так само, як колись зігріла мене. Нехай ця маленька бостонська історія про кохання, дім і доленосні зустрічі залишить у вашому серці теплий слід.

Що якби його особистий монстр повернувся, хоча здавалося би, що той знищений..Що якби Бакі зустрів знову Стіва? Але є одна деталь це не його Стів..

- Це, напевно, найскладніше рішення в моєму житті, адже я збираюся розповісти вам те, що завжди оберігав від публічності і, чесно кажучи, до нещодавна це рішення було непохитне. – Локі опускає очі на свої складені на колінах руки, малює великим пальцем  декілька кіл на долоні, а потім знову підіймає погляд. - Ця історія, вона про хлопця-сироту, який сам не бачить для себе майбутнього. Він регулярно втікає з дитячого будинку разом зі своєю сестрою, обкрадає сім’ї, в які його розміщують. Він не вірить в добро та в концепцію сім’ї, як такої. Зате йому добре знайомий негативний спектр емоцій, які він зазвичай і проявляє до всіх, хто його оточує, незалежно від їх намірів. Тож, коли він потрапляє в нову сім’ю, він не очікує нічого нового, і в них з сестрою є відпрацьована схема – залишатися в родині лише стільки часу, скільки потрібно на те, щоб визначити місцезнаходження грошей та коштовностей. Головний герой, Еван, це продукт системи – безликої, часто жорстокої, де діти не знають, що таке здорова прив’язаність, що вже казати про любов. Ці діти добре знайомі з відчуттям постійної злості, бо не бачили в житті нічого, окрім байдужості. В кращому випадку. Еван теж продукт цієї системи – він вже майже підліток і практично не пам’ятає своїх батьків. Замість того щоб навчатися, вони з сестрою ховаються по закинутих будинках та підвалах, поки їх не знаходять і не повертають в притулок. І все починається заново. Поки хлопець не дає одній сім’ї шанс, навіть не так – ця сім’я виборює в нього цей шанс. Це історія про зраду, втрату довіри і чорне майбутнє, вона ж про довіру, підтримку і любов. Це дуже особиста історія. Тому що… Ось вам мій найбільший секрет. Ця історія не вигадана, вона моя. Адже Еван Свей в реальному житті Локі Одінсон. Колись… Локі Лафейсон.

Айві Квінн — тиха зірка Ґрифіндору, яка живе музикою й нікого не підпускає до свого серця. Та коли Фред Візлі — улюблений шкільний бешкетник — не може відвести від неї погляду, між ними поступово спалахує іскра, що міцнішає серед сміху, хаосу й небезпеки.

Коли світ руйнується за одну ніч, Лі Фелікс повертається з відрядження і опиняється в центрі зомбі-апокаліпсису. Але ці мерці — не звичайні. Паразит, що ховається в їхніх тілах, робить їх сильнішими, швидшими й розумнішими. Разом з невеликою групою виживших — старими друзями, лікарем, що шукає ліки, і загадковим письменником, чиї книги ніби передбачили все, — Фелікс намагається вибратися з палаючого Сеулу й дістатися безпечного притулку в горах Тхебексан. Але правда виявляється страшнішою за зомбі: паразит не просто вбиває. Він змінює. І дехто з них уже може бути заражений. Виживання. Зрада. Втрати. І питання, на яке немає легкої відповіді: чи варто рятувати світ, якщо для цього доведеться стати монстром?

Коли Лаллі їхала в Корею ради контракту на книгу про відомий гурт, вона навіть і не здогадувалась, що зустріне кохання всього життя у лиці самого жаданого айдола. Та хіба у світі популярності є місце справжнім почуттям? І чи вдасться цій парі пройти шлях до власного щастя і все ж таки випустити книгу?