Як наша вчорашня зустріч може бути вигаданою, якщо я вже другий день поспіль дивлюсь на наші переплетені руки на двох фотографіях в моєму телефоні? Як мій мозок міг таке спроектувати, якщо опіки від твоїх холодних долонь на моїй спині і шиї досі нагадують про себе? Як це може бути простим плодом моєї уяви, якщо кожен чортів сантиметр моєї кімнати просочений тобою? Як ти взагалі опинилась у мене вдома?
Коментарів ще немає. Будьте першим!
Рецензій ще немає. Будьте першим!