Каталог творів

Десять років Клим переконував себе, що його почуття до Ярослава — це шлях у нікуди. Найкращі друзі, колеги по стендапу, «майже брати». Але один невдалий експеримент і дивний дощ змінили правила гри. Тепер країна на карантині, а Клим замкнений у квартирі Ярослава. Невідома речовина пробуджує нову природу: повітря сповнюється ароматами жасмину та морської солі, а тіла починають вимагати близькості, про яку раніше боялися навіть думати. Чи це лише побічна дія мутації, чи нарешті шанс для цих двох зізнатися в тому, що зріло десятиліттями? Коли приховані почуття стають єдиним порятунком, головне — не злякатися власного щастя. #від_дружби_до_кохання #карантин #змушене_співжиття #перший_раз #таємні_почуття (Обкладинка та анотація створені з використаннім ШІ. Все інше - оригінальна робота авторки!)

Отже, тепер йому двадцять два, він вийшов з підліткового віку або принаймні намагається, а також невдовзі має закінчити своє навчання. Хто ж цей п'ятирічний об'єкт симпатії? І як він зрозумів свої почуття? Насправді, перше питання досить легке – Зуко. Зуко, який колись брав участь у знущаннях над ним та його друзями в середній школі. Зуко, який в певний момент старшої школи почав виправлятися. Зуко, який зараз його найкращий друг. Зуко, який декілька років зустрічався з Джетом (жах) і продовжує з ним сексуальні стосунки (ще більший жах). Зуко, який... Не бачить або ігнорує закоханість Сокки (він завжди плаче при думці про друге, тому в його з Юе найманій квартирі в морозилці завжди є ягідне морозиво). Примітка авторки: дублюю цей фанфік із ао3, він повільно пишеться вже рік і я нічого не редагую з публікації, тому може стилістично трохи відрізнятися відрізнятися від моїх новіших.

Чон Чонґук, маючи жахливу аерофобію, був змушений сісти у літак, щоб зберегти свою кар'єру. Аби не втратити рештки самовладання, він вирішив зробити єдине, що могло йому допомогти, — вперше у житті звернутися до свого соулмейта.

Герої "Магістра" у сучасному світі. ... - Вей Ін, - почувся тихий шепіт. Голос, який я впізнаю з мільйона інших голосів на Землі. - Лань Чжань, ти сам сказав, що нам потрібно розстатися, - прошипів я, - навіть не спромігся вимовити це дивлячись очі в очі. То чого ж тепер ти хочеш?! - А-Ін, - на тому кінці я почув лише схлип, що стримується, - А-Ін, вибач... Прощавай...

Закінчення війни між Імперією Морендір і Об'єднаним Королівством Корріган офіційно зазначене. Мир наступить завтра, закріплений холодним розчерком пера і чорнил, розчарованим від поразки виразом батьківського обличчя, і весіллям. Без фанфарів, знаменитих гостей чи смачного торта - тільки вивчена напам'ять шлюбна клятва і запах соснової олії. В імперців вона символізує волю богів, чи щось таке, Чімін не пам'ятав. Всі його думки фактично були зведені до трьох залізобетонних почуттів - гнів на батька, ненависть до його майбутнього чоловіка, і жага до самогубства. За спиною горіли мости, він офіційно ставав заручником миру між двома державами, вигнаним принцем без титулу і можливості повернутись додому, його навіть придали анафемі вчора ввечері, відлучивши від рідних богів і заборонивши пригадувати їх імена. Так просто віддавали, як непотріб, розмінну монету, якою оплачували величезний борг королівства за цю страшну війну. З собою не дали забрати навіть собак - єдиних живих істот що були для нього важливі.

Як небо було синім, а трава зеленою, так і Спортакус був спортивним та витривалим. Він гарно знав свої сильні сторони, та ще краще знав свої слабкості. Щоб досягти того, що ельф має зараз, йому довелося витрати багато часу, поту та зусиль. Так, чоловік насолоджується спортом як ніхто інший серед людей, це в природі його виду, він має до цього генетичну схильність, але це не віднімає докладеної праці та самодисципліни. Тож як його самопроголошений лиходій без усього цього досяг таких сідниць?

# Корона з Попелу Вся Британія знає Крістал Картьє. Багата спадкоємиця старого роду. Слизеринка. Дівчина, чия магія повільно згасає. Принаймні так думають усі. Ніхто не знає, що “Картьє” — лише маска. І що за нею ховається один із найстаріших магічних кланів Європи. Коли війна починає розривати Британію, старі роди стають небезпечнішими за смертежерів, а магія — живою, Гаррі Поттер, Регулус Блек і Сіріус Блек опиняються втягнутими у щось набагато страшніше за війну. У стару магію. Кров. Ритуали. І дівчину, яка пережила пекельне полум’я та повернулася з нього іншою. Бо деякі корони створюють не із золота. А з попелу.

П’ять років тому Намджун залишив дім за океаном і навчився жити в Бостоні. Навчився не сумувати за шумом моря, не думати про рідні вулиці й не озиратися назад. Але одна випадкова зустріч у маленькому магазинчику під час найсильнішої снігової бурі за останні п'ятдесят років змінює все. Юнґі — буркотливий, гострий на язик і до неможливого нестерпний. Хлопець із волоссям кольору моря, який розбиває банку вишневого джему, псує нове пальто Намджуна і несподівано оселяється в його думках. Тепер Намджун щодня шукає його серед тисяч облич великого міста, не розуміючи, що саме намагається знайти: випадкового незнайомця чи давно втрачене відчуття дому. Це історія про зимовий Бостон, аромат кориці та кави, випадкові зустрічі, які виявляються доленосними, і про двох людей, чиї атоми, можливо, знали одне одного задовго до їхнього народження. Іноді шлях до кохання починається з розбитої банки вишневого джему. P.S. - Для повного занурення в атмосферу історії рекомендую читати її під пісню PRETTYMUCH — Eyes Off You. Саме вона звучала в моїй голові, коли народжувалася ця бостонська історія про кохання, сніг, каву та двох людей, чиї атоми завжди знали одне одного. P.P.S. - Ця історія народилася ще у 2018 році. Вона пережила зі мною багато змін, довго чекала свого часу й нарешті знайшла новий дім на Novelko. Я дуже хвилююся, відпускаючи її у світ, і щиро сподіваюся, що вона зігріє вас так само, як колись зігріла мене. Нехай ця маленька бостонська історія про кохання, дім і доленосні зустрічі залишить у вашому серці теплий слід.

Марк — розбещений багатством син впливового бізнесмена, чиє життя перетворюється на нічний кошмар після зухвалого замаху на трасі. Ян — його новий особистий охоронець: холодний, застібнутий на всі ґудзики професіонал із залізною витримкою та темним минулим. Його завдання — захищати Марка 24/7. Його головне правило — жодних особистих почуттів. Але коли під впливом нічного адреналіну та смертельної небезпеки між ними спалахує первісна, заборонена пристрасть, стримувати хижака всередині стає неможливо. Щоб урятувати сина, батько відправляє Марка на ізольовану віллу в Іспанії під наглядом Яна. Замкнені в золотій клітці під палючим сонцем Марбельї, вони змушені грати в подвійну гру перед усім світом. Але що небезпечніше: кілери, які йдуть по їхньому сліду, чи пристрасть, яка здатна спалити обох дотла?

Айві Квінн — тиха зірка Ґрифіндору, яка живе музикою й нікого не підпускає до свого серця. Та коли Фред Візлі — улюблений шкільний бешкетник — не може відвести від неї погляду, між ними поступово спалахує іскра, що міцнішає серед сміху, хаосу й небезпеки.

Звичайнісінька подорож до рідного міста обернулася для Василини справжньою катастрофою - її новий автомобіль зламався прямо посеред траси, залишивши свою хазяйку без можливості навіть додзвонитися до батьків. Широкі степи безкрайнього сухотрав’я, плескіт соленого моря під обривом та він. Хлопчина-дивак, який пішки здолав не одну сотню кілометрів, і випадково натрапив на збентежену та розгублену дівчину. Їх навмисно зводить доля, подарувавши неймовірний вікенд, що розділить їх життя навпіл.

Реально посібник з чаю.

Чонґук і Техьон завжди були сповнені складних почуттів один до одного. На різних етапах життя вони старанно намагалися конвертувати ті почуття то у відчайдушну дружбу, то у нестерпну обом байдужість. Проте ані справжніми друзями, ані чужинцями стати їм так і не вдалося. Можливо, тоді час спробувати щось серйозніше?

— Маккарі. Моя красива красива Маккарі. Почуй мене. — шепотів Друїг, заплющивши очі. — Я тут. Я поряд із тобою. Ти чуєш мене? Я тебе пам'ятаю. Твої очі кольору віскі. Твою усмішку що гріє будь-який навіть похмурий день. Я пам'ятаю як ми збиралися через багато років. Наші жарти та фрази. Пам'ятаєш їх? — промовив Друїгг, відкривши очі. А перед ним лише простори і тиша, що порушується виттям вітру.

Коли війна забирає дім, а еміграція — спокій, залишається тільки одне — внутрішній «джмелик». Історія української мами, яка втекла від російських ракет, щоб у безпечній, здавалося б, Франції зіткнутися з новим ворогом — одержимою сусідкою. Про материнство, яке змушує ставати сильнішою. Про біль, який перетворюється на силу. І про те, як не втратити себе, коли світ намагається тебе зламати.

Палладіум I Лютий — так назвав свого правителя ельфійський народ. Імператор не знав любові матері і рано втратив батька. З п'яти років його вихованням займалися члени військової ради — вчили тримати в руках зброю, доводили до досконалості його навички рукопашного бою, вчили мистецтву ведення війни та переговорів. Останнім Палладіум знехтував — меч його батька став продовженням його самого. У всій імперії не знайшлося щасливчиків, яким випала честь залишитися живими після зустрічі з правителем.

Як пережити найважчі часи у своєму житті? Я живу у XXI столітті, але щодня читаю новини, від яких здається, ніби світ скотився назад у Середньовіччя. Ворог убиває мирних людей і захоплює нові території. Європу лякають новими епідеміями. З'являються нові штами смертельних вірусів. Влада пропонує дивні рішення, які ще вчора здалися б сюжетом антиутопії. Іноді я не розумію, де живу — у сучасному світі, у психіатричній лікарні чи на сторінках похмурого роману. То що ж допомагає мені не збожеволіти? Секс. Робота. Мій коханий чоловік. Мрії. Психотерапія. І, звісно, антидепресанти. Ця книга — чесна історія про страх, тривогу, кохання, бажання і пошук сенсу в часи, коли навколишній світ здається дедалі менш нормальним.