Каталог творів

Ця книга — для всіх, хто бореться з власним світом фантазій, намагаючись вижити у світі реальному. Це історія про те, як важко бути мрійником, коли логіка вимагає твердо стояти на землі, а серце рветься в небеса. Герої книги щодня долають внутрішній конфлікт: чи варто йти за покликом душі, ризикуючи втратити все, чи краще обрати стабільність і відмовитися від мрій? Чи можливо знайти баланс між бажанням літати та необхідністю ходити? І чи зможуть вони, попри все, залишитися собою, не зрадивши власні ідеали? Ця книга — чесна розповідь про ціну мрій, про пошуки власного місця у світі, який не завжди розуміє тих, хто наважується жити не за правил.

Кажуть, час лікує. Але для Ліель він лише законсервував біль від нерозділеного кохання. Роки тому вона була лише скромною студенткою, яка ховала погляд від свого викладача. Він був ідеальним, недосяжним і… одруженим. Вона втекла з міста, щоб забути, але доля вирішила зіграти в злий жарт. Тепер вони колеги. Тепер вона доросла, а він — такий самий магнетичний, як і раніше. Чи вистачить їй сил знову не впасти в безодню «забороненого», коли в його очах більше немає тієї холодної байдужості? У цій історії: - зустріч через роки - заборонене кохання - викладач і колишня студентка - пристрасть, що спалахує з новою силою Всі герої повнолітні! (З допомогою ШІ створено обкладинку книги та анотацію. Все інше - оригінальна робота.)

Після смерті чоловік опиняється в темному коридорі з дверима свого минулого. За кожними — спогади, втрати, помилки, непроговорені слова. Він намагається знайти винних у власній самотності, але поступово розуміє: найважче — визнати провину перед самим собою. Це історія про страх, гордість і мовчання, що здатні повільно ізолювати людину від світу.

Це був мій справжній сон, який неможливо було залишити тільки сном. Пустка, яка пожирає світи. Селеста, яка не пам’ятає нічого і нікого, але вперто тримається за останню іскру життя. І птеродактиль, який невідомо звідки взявся в світі сірих хмарочосів. і все це дивним чином зв'язане між собою...

у джісона нема краша, але хьонджіну він завжди розповідає про конкретну людину, яка виводить його зі стану рівноваги.

Сергій приїжджає в село, щоб вирішити деякі справи на дачі. Але замість побутових проблем стикається з минулим, від якого не втекти.

Що якби його особистий монстр повернувся, хоча здавалося би, що той знищений..Що якби Бакі зустрів знову Стіва? Але є одна деталь це не його Стів..

Марк — розбещений багатством син впливового бізнесмена, чиє життя перетворюється на нічний кошмар після зухвалого замаху на трасі. Ян — його новий особистий охоронець: холодний, застібнутий на всі ґудзики професіонал із залізною витримкою та темним минулим. Його завдання — захищати Марка 24/7. Його головне правило — жодних особистих почуттів. Але коли під впливом нічного адреналіну та смертельної небезпеки між ними спалахує первісна, заборонена пристрасть, стримувати хижака всередині стає неможливо. Щоб урятувати сина, батько відправляє Марка на ізольовану віллу в Іспанії під наглядом Яна. Замкнені в золотій клітці під палючим сонцем Марбельї, вони змушені грати в подвійну гру перед усім світом. Але що небезпечніше: кілери, які йдуть по їхньому сліду, чи пристрасть, яка здатна спалити обох дотла?

"Мовчати не можна кричати". Кожен сам ставить кому у цій фразі, відповідаючи на запитання про свої стосунки. Катя і Сашко - яскравий приклад стосунків, в яких цю кому кожен з них ставить на іншому місці...

Хто ж з нас не пам'ятає цю фразу "Ми всі маленькі люди", та іронічну відповідь про "Маленьку Люду". А що як ми іноді теж в житті вчиняємо, як Маленька Люда. Не можемо постояти за те, у що віримо, боїмося образити і через це страждаємо самі. Це невеличке оповідання - своєрідна рефлексія на поняття "маленька людина" і привідкриває завісу, що може статися, якщо постійно поводити себе як Маленька Люда...

Я люблю тебе більше за життя… За, що ти так зі мною?

В пошуках тепла - це цикл оповідань, пов'язані героями у різних життєвих ситуаціях. Дружба, кохання, зрада, ненависть, біль та радість змішані в одному містечку десь на просторах світу. Оріджи написані за мотивами рольової гри "Blue hope" та є мідквелом до твору "Мій Ангел" AU у цьому творі означає, що описаний не зовсім наш світ, а альтернативна реальність. Можливі одні й самі назви континентів, країн, міст тощо, але можуть відрізнятися від існуючих державний устрій, правові норми, релігійні течії та рівень технологій.

Звичайнісінька подорож до рідного міста обернулася для Василини справжньою катастрофою - її новий автомобіль зламався прямо посеред траси, залишивши свою хазяйку без можливості навіть додзвонитися до батьків. Широкі степи безкрайнього сухотрав’я, плескіт соленого моря під обривом та він. Хлопчина-дивак, який пішки здолав не одну сотню кілометрів, і випадково натрапив на збентежену та розгублену дівчину. Їх навмисно зводить доля, подарувавши неймовірний вікенд, що розділить їх життя навпіл.

Одного разу мій світ упав. Рухнув — щоб збити мене з Путі. Я збився. Одягнув чужу маску брехні. Навчився брехати так добре, що сам повірив. Але маска не спить. Усередині неї задихається той, хто вмів любити сонце, маму, тата, рідних, сміх, цей світ. Я писав ці вірші, щоб «прокинутися» — прокинутися від дронів, фальші, кислої любові, від молитов без відповіді. У цій книзі: війна, Бог і Його мовчання, демони, цуценята в підвалі, смерть, самотність. І — всупереч усьому — прагнення жити. Ранок. Усмішка небу. Життя — не коли біль закінчується. А коли ти встаєш після обвалу і кажеш: я обираю цей світанок. Читайте не по порядку. Темрява тут справжня. І світло — теж. Запоріжжя — Київ — Одеса — Ташкент — 2002–2026

— Ласкаво просимо на Ґайнез! Опинившись на іншій планеті з втраченою пам'яттю і змушений воювати за іншопланетян, він не полишав надії вирватися на волю. Змінних у загадці було декілька: війна за Ґайнез, уривки пам'яті, що з'являлися лише у снах, і чужі сірі очі, які здавалися йому до болю знайомими. — Мені здається, я знав тебе раніше.

історія двох душ. втраченої тоді, втраченої тепер.

Коли ти все життя когось шукаєш не там, а коли все ж знаходиш – не ту, і враз розумієш чому – світ змінюється назавжди, але це вже немає значення. Бо ти вже впізнав…

— Маккарі. Моя красива красива Маккарі. Почуй мене. — шепотів Друїг, заплющивши очі. — Я тут. Я поряд із тобою. Ти чуєш мене? Я тебе пам'ятаю. Твої очі кольору віскі. Твою усмішку що гріє будь-який навіть похмурий день. Я пам'ятаю як ми збиралися через багато років. Наші жарти та фрази. Пам'ятаєш їх? — промовив Друїгг, відкривши очі. А перед ним лише простори і тиша, що порушується виттям вітру.

Коли війна забирає дім, а еміграція — спокій, залишається тільки одне — внутрішній «джмелик». Історія української мами, яка втекла від російських ракет, щоб у безпечній, здавалося б, Франції зіткнутися з новим ворогом — одержимою сусідкою. Про материнство, яке змушує ставати сильнішою. Про біль, який перетворюється на силу. І про те, як не втратити себе, коли світ намагається тебе зламати.

Він остаточно перетворився на самотнього каліку з поганою славою, заточеним у величезному замку, де й доживатиме останні роки.

Палладіум I Лютий — так назвав свого правителя ельфійський народ. Імператор не знав любові матері і рано втратив батька. З п'яти років його вихованням займалися члени військової ради — вчили тримати в руках зброю, доводили до досконалості його навички рукопашного бою, вчили мистецтву ведення війни та переговорів. Останнім Палладіум знехтував — меч його батька став продовженням його самого. У всій імперії не знайшлося щасливчиків, яким випала честь залишитися живими після зустрічі з правителем.

Кожен вірш — маленький світ. Тут і тиша, і шурхіт думок, і емоції, що не вміщаються в слова. Різні теми, різні настрої, різні голоси — але всі вони створюють єдиний простір для роздумів, спогадів і відкриттів.

Історія, в якій сотні життів і один Демон, який проходить через них, вмираючи ради невідомо чого. Історія, в якій Демон не знає, що можна жити ради себе. Історія, де Божество ходить за Демоном в кожне життя, бо любить його, а Демон відштовхує і ненавидить. Чи зможуть вони зрозуміти одне одного? Побачимо....