Тисяча і одна ніч

Том мовчки йшов за Гаррі, дозволяючи себе вести, відчуваючи впевнений дотик злегка вологої руки, бачачи перед собою широку міцну спину, готову закрити його собою від усього світу, якщо потрібно. Він дивився на профіль обличчя Гаррі, шкіра якого набувала бронзових відтінків у західному світлі, і усвідомлював одну-єдину річ — свою вже давню й невідворотну закоханість. Ба гірше, кого він обманює — любов. Свою любов до цього нестерпного таємничого і водночас простого й відкритого хлопчака. До цього теплого чоловіка. Гаррі був теплим, як сонце, на якому пригрілась змія.