Каталог творів

Це був мій справжній сон, який неможливо було залишити тільки сном. Пустка, яка пожирає світи. Селеста, яка не пам’ятає нічого і нікого, але вперто тримається за останню іскру життя. І птеродактиль, який невідомо звідки взявся в світі сірих хмарочосів. і все це дивним чином зв'язане між собою...

Десь посеред темної ночі Знайде людина Бога свого. Дізнається, що грішна, їй скажуть у очі, Прохід до Раю закриє янгола крило.

Один день з роботи медіума.

Сергій приїжджає в село, щоб вирішити деякі справи на дачі. Але замість побутових проблем стикається з минулим, від якого не втекти.

Я люблю тебе більше за життя… За, що ти так зі мною?

Деякі речі краще залишати там, де їх знайшли...

Суцільна пітьма. Холодно. Я маю йти далі. Можливо, я це роблю не тому що знаю куди - а тому, що я так влаштований. Мені боляче. Мені холодно. Рух для мене і життя і забуття. Пітьма. Щось під шкірою пульсує. Моє тіло сіпається, здригається, дихає не в ритм. Кров закладає вуха зсередини. Я йду. З вікіпедії: "Астеріон (asterion, ast) - краніометрична точка на нижньо-бічній поверхні черепа, в місці сходження ламбдоподібного, потилично-соскоподібного і тім'яно-соскоподібного швів. Таким чином, це місце стику трьох кісток: потиличної, тім'яної і кам'янистої частини скроневої кістки."