Каталог творів

Кажуть, час лікує. Але для Ліель він лише законсервував біль від нерозділеного кохання. Роки тому вона була лише скромною студенткою, яка ховала погляд від свого викладача. Він був ідеальним, недосяжним і… одруженим. Вона втекла з міста, щоб забути, але доля вирішила зіграти в злий жарт. Тепер вони колеги. Тепер вона доросла, а він — такий самий магнетичний, як і раніше. Чи вистачить їй сил знову не впасти в безодню «забороненого», коли в його очах більше немає тієї холодної байдужості? У цій історії: - зустріч через роки - заборонене кохання - викладач і колишня студентка - пристрасть, що спалахує з новою силою Всі герої повнолітні! (З допомогою ШІ створено обкладинку книги та анотацію. Все інше - оригінальна робота.)

Еліна Я завжди тримала все під контролем. Моє життя – це логіка, чіткі плани та броня з цинізму, яку ніхто не міг пробити. До того вечора в задушливому шкільному спортзалі. Він з’явився буквально з темряви – Максим Пилиповський. Старший, небезпечний, із очима кольору отруйної зелені, що дивилися прямо крізь мої маски. Він назвав мене «сонечком», і це звучало як виклик. Я назвала його «маніяком», бо відчула: цей хлопець – хаос, який прийшов зруйнувати мій ідеальний світ. Він не просто чекав на мене після уроків. Він полював на мої думки. Макс Вона була дівчинкою-правилом. Але я бачив іскру під її холодною шкірою. Напруга між нами в нічному клубі була настільки густою, що її можна було різати ножем. Я хотів показати їй свободу, від якої паморочиться в голові. Літо в таборі «Орлятко» стало нашою кліткою серед сосен. Там, де ніхто не бачив, ми згорали від тяжіння, яке неможливо було приборкати. Це був таємний роман, просочений запахом хвої та адреналіном. Але в ігри в дорослих втрутилися ті, хто хотів нас зламати. Моя колега Лариса стала тріщиною в нашому фундаменті. Еліна пішла, не озирнувшись, залишивши по собі лише порожнечу. Сім років темряви Ми жили паралельними життями. Вона підкорювала бетонні джунглі Києва, шукаючи моє відображення в інших чоловіках. Я втікав на край світу – на крижану Аляску, намагаючись вибити її образ із голови важкою працею та солоною водою. Але ми обидва знали: ця історія не закінчена.