Каталог творів

Глава 1. Ще один самотній день чи не зовсім? Був Світлий ранок для СВІТЛЯЧКА все було як звичайно прокинулася надягнула свої улюблені чорно-бірюзові чулки і пішла у ванну митися. Так СВІТЛЯЧОК полюбляла приймати душ в своїх чулках але кожен раз вона задумувалася як це мати дівчину кожен раз як СВІТЛЯЧОК гуляє по вулиці баче парочок і сум охоплює СВІТЛЯЧКА у ванні в корзині для брудного одягу були її білі чулки вона взяла надягнула на руки свої чулки одною почала ніжно гладити і проникати в кицьку а другу почала нюхати і вдихати аромат уявляючи що це чулки її дівчини. Чулки уже промокли від її любовних соків але до завершення ще було далеко вона почала другу руку в чулку облизувати наче облизує ніжку своєї дівчини в чулках СВІТЛЯЧОК починає стогнати більше інтенсивніше працюючи рукою на її промежинні вона уже майже цілком запихує руку в середину її промежини і від гладкої текстури чулків довгоочікуванно кінчає і потім виділяє сечу і її білі чулки пожовтіли. Вона бере дивну річ яку купила на закритому ринку Пенаконії і активовує її це був мерморійний пластилін який допомагав зробити собі тимчасового партнера для забави вона зробила собі дівчину надягнула на неї свої білі чулки і почола сосати її ніжку один мінус що ця подібна на дівчину фігура була не живою. Самотність зводила СВІТЛЯЧКА зрозуму вона відчайдушно прагнула справжньої фізичної любові після ніг вона зробила ляльці дівчині великі груди і одягнула її в свій бірюзовий світер і почала гладити і стискувати її груди потім застусувала прилад який приробляє їй член і почала тертися членом об свій світер на грудях ляльки від гладкості СВІТЛЯЧОК втрачала розумі і нарешті вона кінчає на свій світер вигяд її обкінченого світера на ляльці її заводив тому вона жадно злизувала промоклу тканиу світера від своєї сперми. Раптом СВІТЛЯЧОК чує звуки зі свого підвалу вона вдягаєця в той світер який був на ляльці і білі чулки і спускаєця в підвал а там активований телепорт світів і з нього випадає дівчина.

Десять років Клим переконував себе, що його почуття до Ярослава — це шлях у нікуди. Найкращі друзі, колеги по стендапу, «майже брати». Але один невдалий експеримент і дивний дощ змінили правила гри. Тепер країна на карантині, а Клим замкнений у квартирі Ярослава. Невідома речовина пробуджує нову природу: повітря сповнюється ароматами жасмину та морської солі, а тіла починають вимагати близькості, про яку раніше боялися навіть думати. Чи це лише побічна дія мутації, чи нарешті шанс для цих двох зізнатися в тому, що зріло десятиліттями? Коли приховані почуття стають єдиним порятунком, головне — не злякатися власного щастя. #від_дружби_до_кохання #карантин #змушене_співжиття #перший_раз #таємні_почуття (Обкладинка та анотація створені з використаннім ШІ. Все інше - оригінальна робота авторки!)

Отже, тепер йому двадцять два, він вийшов з підліткового віку або принаймні намагається, а також невдовзі має закінчити своє навчання. Хто ж цей п'ятирічний об'єкт симпатії? І як він зрозумів свої почуття? Насправді, перше питання досить легке – Зуко. Зуко, який колись брав участь у знущаннях над ним та його друзями в середній школі. Зуко, який в певний момент старшої школи почав виправлятися. Зуко, який зараз його найкращий друг. Зуко, який декілька років зустрічався з Джетом (жах) і продовжує з ним сексуальні стосунки (ще більший жах). Зуко, який... Не бачить або ігнорує закоханість Сокки (він завжди плаче при думці про друге, тому в його з Юе найманій квартирі в морозилці завжди є ягідне морозиво). Примітка авторки: дублюю цей фанфік із ао3, він повільно пишеться вже рік і я нічого не редагую з публікації, тому може стилістично трохи відрізнятися відрізнятися від моїх новіших.

# Корона з Попелу Вся Британія знає Крістал Картьє. Багата спадкоємиця старого роду. Слизеринка. Дівчина, чия магія повільно згасає. Принаймні так думають усі. Ніхто не знає, що “Картьє” — лише маска. І що за нею ховається один із найстаріших магічних кланів Європи. Коли війна починає розривати Британію, старі роди стають небезпечнішими за смертежерів, а магія — живою, Гаррі Поттер, Регулус Блек і Сіріус Блек опиняються втягнутими у щось набагато страшніше за війну. У стару магію. Кров. Ритуали. І дівчину, яка пережила пекельне полум’я та повернулася з нього іншою. Бо деякі корони створюють не із золота. А з попелу.

А що якщо Дагона зникне?

Чонґук і Техьон завжди були сповнені складних почуттів один до одного. На різних етапах життя вони старанно намагалися конвертувати ті почуття то у відчайдушну дружбу, то у нестерпну обом байдужість. Проте ані справжніми друзями, ані чужинцями стати їм так і не вдалося. Можливо, тоді час спробувати щось серйозніше?

Присвячую цю добірку й ці слова моїй коханній Відьмочці, з котрою я дуже палко хочу зустрітись.

Ми були нерозлучні. Спільні таємниці, розбиті коліна в дитинстві та плани на майбутнє, які ми будували за фарбуванням нігтів чи переглядом ситкомів в її спальні. А потім Жадана просто зникла. Без пояснень, без останнього «прощавай», залишивши після себе лише довгі гудки у слухавці та величезну діру в моєму серці. Минуло чотири роки. Я навчилася жити без неї, вступила до університету і майже забула той біль. Аж поки вона не з’явилася під будівлею мого гуртожитка. (З допомогою ШІ створено обкладинку книги та анотацію. Все інше - оригінальна робота.)

┍━━━━━»•» 🌿 «•«━┑ Всі колись хотіли б мати шанс переміститись в минуле, правда ж? Можливо і не всі. Точно не шестеро студентів, які просто хотіли відправитись в похід в Карпати, а натомість попали в світ язичництва, старих богів, відьом, і суцільної небезпеки! Слідуйте за Дмитром, Левом, Леонідом, Настею, Зоєю, та Рутою через густі діброви, кручі, і лани, і досліджуйте магічний світ величних Карпат. Всі вони потрапили туди разом, проте чи вдасться їм вийти, і чи будуть вони тими ж самими простими студентами? "Жереб кинутий" розкриє відповіді на всі ці питання! Ходім мерщій! Бо пригоди не чекатимуть на тих хто не готовий в них поринути з головою! ┕━»•» 🌿 «•«━━━━━┙