Каталог творів

Закінчення війни між Імперією Морендір і Об'єднаним Королівством Корріган офіційно зазначене. Мир наступить завтра, закріплений холодним розчерком пера і чорнил, розчарованим від поразки виразом батьківського обличчя, і весіллям. Без фанфарів, знаменитих гостей чи смачного торта - тільки вивчена напам'ять шлюбна клятва і запах соснової олії. В імперців вона символізує волю богів, чи щось таке, Чімін не пам'ятав. Всі його думки фактично були зведені до трьох залізобетонних почуттів - гнів на батька, ненависть до його майбутнього чоловіка, і жага до самогубства. За спиною горіли мости, він офіційно ставав заручником миру між двома державами, вигнаним принцем без титулу і можливості повернутись додому, його навіть придали анафемі вчора ввечері, відлучивши від рідних богів і заборонивши пригадувати їх імена. Так просто віддавали, як непотріб, розмінну монету, якою оплачували величезний борг королівства за цю страшну війну. З собою не дали забрати навіть собак - єдиних живих істот що були для нього важливі.

П’ять років тому Намджун залишив дім за океаном і навчився жити в Бостоні. Навчився не сумувати за шумом моря, не думати про рідні вулиці й не озиратися назад. Але одна випадкова зустріч у маленькому магазинчику під час найсильнішої снігової бурі за останні п'ятдесят років змінює все. Юнґі — буркотливий, гострий на язик і до неможливого нестерпний. Хлопець із волоссям кольору моря, який розбиває банку вишневого джему, псує нове пальто Намджуна і несподівано оселяється в його думках. Тепер Намджун щодня шукає його серед тисяч облич великого міста, не розуміючи, що саме намагається знайти: випадкового незнайомця чи давно втрачене відчуття дому. Це історія про зимовий Бостон, аромат кориці та кави, випадкові зустрічі, які виявляються доленосними, і про двох людей, чиї атоми, можливо, знали одне одного задовго до їхнього народження. Іноді шлях до кохання починається з розбитої банки вишневого джему. P.S. - Для повного занурення в атмосферу історії рекомендую читати її під пісню PRETTYMUCH — Eyes Off You. Саме вона звучала в моїй голові, коли народжувалася ця бостонська історія про кохання, сніг, каву та двох людей, чиї атоми завжди знали одне одного. P.P.S. - Ця історія народилася ще у 2018 році. Вона пережила зі мною багато змін, довго чекала свого часу й нарешті знайшла новий дім на Novelko. Я дуже хвилююся, відпускаючи її у світ, і щиро сподіваюся, що вона зігріє вас так само, як колись зігріла мене. Нехай ця маленька бостонська історія про кохання, дім і доленосні зустрічі залишить у вашому серці теплий слід.

Чонґук і Техьон завжди були сповнені складних почуттів один до одного. На різних етапах життя вони старанно намагалися конвертувати ті почуття то у відчайдушну дружбу, то у нестерпну обом байдужість. Проте ані справжніми друзями, ані чужинцями стати їм так і не вдалося. Можливо, тоді час спробувати щось серйозніше?