Каталог творів

(Фанфік по дорамі Триггер (Курок) Сеул занурюється в хаос — зброя вільно розповсюджується серед людей, і місто стає полем битви між страхом і свободою. Поліцейський Лі До, що все життя присвятив закону, стикається з правдою: його власний відділ фінансує чорний ринок. Єдиний, хто знає, як зупинити це — Мун Бек, безжальний мафіозі, який колись стріляв йому в серце. Тепер вони — союзники з примусу. Двоє чоловіків, пов’язані ненавистю, провиною і чимось глибшим, ніж бажають визнати. Їх переслідує таємничий гравець, який тягне за нитки усього міста, а час працює проти них. Ворог може стати порятунком. Але чи вистачить цього, щоб вижити?

Коли світ руйнується за одну ніч, Лі Фелікс повертається з відрядження і опиняється в центрі зомбі-апокаліпсису. Але ці мерці — не звичайні. Паразит, що ховається в їхніх тілах, робить їх сильнішими, швидшими й розумнішими. Разом з невеликою групою виживших — старими друзями, лікарем, що шукає ліки, і загадковим письменником, чиї книги ніби передбачили все, — Фелікс намагається вибратися з палаючого Сеулу й дістатися безпечного притулку в горах Тхебексан. Але правда виявляється страшнішою за зомбі: паразит не просто вбиває. Він змінює. І дехто з них уже може бути заражений. Виживання. Зрада. Втрати. І питання, на яке немає легкої відповіді: чи варто рятувати світ, якщо для цього доведеться стати монстром?

Одного разу мій світ упав. Рухнув — щоб збити мене з Путі. Я збився. Одягнув чужу маску брехні. Навчився брехати так добре, що сам повірив. Але маска не спить. Усередині неї задихається той, хто вмів любити сонце, маму, тата, рідних, сміх, цей світ. Я писав ці вірші, щоб «прокинутися» — прокинутися від дронів, фальші, кислої любові, від молитов без відповіді. У цій книзі: війна, Бог і Його мовчання, демони, цуценята в підвалі, смерть, самотність. І — всупереч усьому — прагнення жити. Ранок. Усмішка небу. Життя — не коли біль закінчується. А коли ти встаєш після обвалу і кажеш: я обираю цей світанок. Читайте не по порядку. Темрява тут справжня. І світло — теж. Запоріжжя — Київ — Одеса — Ташкент — 2002–2026

Деякі речі краще залишати там, де їх знайшли...

Суцільна пітьма. Холодно. Я маю йти далі. Можливо, я це роблю не тому що знаю куди - а тому, що я так влаштований. Мені боляче. Мені холодно. Рух для мене і життя і забуття. Пітьма. Щось під шкірою пульсує. Моє тіло сіпається, здригається, дихає не в ритм. Кров закладає вуха зсередини. Я йду. З вікіпедії: "Астеріон (asterion, ast) - краніометрична точка на нижньо-бічній поверхні черепа, в місці сходження ламбдоподібного, потилично-соскоподібного і тім'яно-соскоподібного швів. Таким чином, це місце стику трьох кісток: потиличної, тім'яної і кам'янистої частини скроневої кістки."

Як пережити найважчі часи у своєму житті? Я живу у XXI столітті, але щодня читаю новини, від яких здається, ніби світ скотився назад у Середньовіччя. Ворог убиває мирних людей і захоплює нові території. Європу лякають новими епідеміями. З'являються нові штами смертельних вірусів. Влада пропонує дивні рішення, які ще вчора здалися б сюжетом антиутопії. Іноді я не розумію, де живу — у сучасному світі, у психіатричній лікарні чи на сторінках похмурого роману. То що ж допомагає мені не збожеволіти? Секс. Робота. Мій коханий чоловік. Мрії. Психотерапія. І, звісно, антидепресанти. Ця книга — чесна історія про страх, тривогу, кохання, бажання і пошук сенсу в часи, коли навколишній світ здається дедалі менш нормальним.

Кожна секунда — на вагу життя. Він намагається сказати останнє слово коханій, поки таймер відраховує їхнє прощання.

У містечку де панує тиша, зникають діти. Єдина зачіпка — клоуни, які блукають вулицями, ніби з іншого світу. Детектив Юнгі прибуває розслідувати справу, не підозрюючи, що ця подорож змінить його назавжди. Стажист Чімін, що супроводжує його, ховає щось більше за страх — він знає, що правда криється глибше, ніж здається. Втрачена родина, забута кров. І любов, яка спалахне там, де панує темрява