Каталог творів

Вони запам'ятають цей вечір, особливо блакитні очі навпроти..

Шерехатість його долонь. Саме таким на дотик має бути щастя. Як шершаві долоні його-Гаррі. Усіяні сузір’ями маленьких вузликів й зашкарублостей. Теплі, з хитрою ніжністю і ніби схованою в них посмішкою.

Кажуть, що весна - це пора кохання. Чи так це насправді? Авжеж, яка на дворі пора не важливо. Закохатися можна й взимку. А якщо підсолодити почуття вишнею - то вийде щось неймовірно ніжне та чуттєве. Коли Матвій та Дан зустрілися, гули морози. Але для двох закоханих було палко, наче в найспекотніший день літа.

Новела про жінку, яка втікала від свого віку

Меланхолійне фантастичне оповідання на 6666 символів.

Один день з роботи медіума.

Дівчина три місяці тому здала екзамени для 9 класу та вступає у 10 клас. Вона знає всіх у своїй школі - така вже доля доньки вчителя-завуча. Але вона не підозрює, що обійми змінять її життя. Усього лиш обійми...

# Корона з Попелу Вся Британія знає Крістал Картьє. Багата спадкоємиця старого роду. Слизеринка. Дівчина, чия магія повільно згасає. Принаймні так думають усі. Ніхто не знає, що “Картьє” — лише маска. І що за нею ховається один із найстаріших магічних кланів Європи. Коли війна починає розривати Британію, старі роди стають небезпечнішими за смертежерів, а магія — живою, Гаррі Поттер, Регулус Блек і Сіріус Блек опиняються втягнутими у щось набагато страшніше за війну. У стару магію. Кров. Ритуали. І дівчину, яка пережила пекельне полум’я та повернулася з нього іншою. Бо деякі корони створюють не із золота. А з попелу.

Пишу щирі, рефлексивні есе про те, як залишатися живою в непростий час. Соло мандрівки, дозвіл на щастя, сила гумору, внутрішні конфлікти і тихі перемоги — все те, про що зазвичай бояться говорити вголос. Мої тексти — це розмова з собою і з тобою одночасно. Без надмірності, але з глибиною.

- Це, напевно, найскладніше рішення в моєму житті, адже я збираюся розповісти вам те, що завжди оберігав від публічності і, чесно кажучи, до нещодавна це рішення було непохитне. – Локі опускає очі на свої складені на колінах руки, малює великим пальцем  декілька кіл на долоні, а потім знову підіймає погляд. - Ця історія, вона про хлопця-сироту, який сам не бачить для себе майбутнього. Він регулярно втікає з дитячого будинку разом зі своєю сестрою, обкрадає сім’ї, в які його розміщують. Він не вірить в добро та в концепцію сім’ї, як такої. Зате йому добре знайомий негативний спектр емоцій, які він зазвичай і проявляє до всіх, хто його оточує, незалежно від їх намірів. Тож, коли він потрапляє в нову сім’ю, він не очікує нічого нового, і в них з сестрою є відпрацьована схема – залишатися в родині лише стільки часу, скільки потрібно на те, щоб визначити місцезнаходження грошей та коштовностей. Головний герой, Еван, це продукт системи – безликої, часто жорстокої, де діти не знають, що таке здорова прив’язаність, що вже казати про любов. Ці діти добре знайомі з відчуттям постійної злості, бо не бачили в житті нічого, окрім байдужості. В кращому випадку. Еван теж продукт цієї системи – він вже майже підліток і практично не пам’ятає своїх батьків. Замість того щоб навчатися, вони з сестрою ховаються по закинутих будинках та підвалах, поки їх не знаходять і не повертають в притулок. І все починається заново. Поки хлопець не дає одній сім’ї шанс, навіть не так – ця сім’я виборює в нього цей шанс. Це історія про зраду, втрату довіри і чорне майбутнє, вона ж про довіру, підтримку і любов. Це дуже особиста історія. Тому що… Ось вам мій найбільший секрет. Ця історія не вигадана, вона моя. Адже Еван Свей в реальному житті Локі Одінсон. Колись… Локі Лафейсон.

"Мовчати не можна кричати". Кожен сам ставить кому у цій фразі, відповідаючи на запитання про свої стосунки. Катя і Сашко - яскравий приклад стосунків, в яких цю кому кожен з них ставить на іншому місці...

Хто ж з нас не пам'ятає цю фразу "Ми всі маленькі люди", та іронічну відповідь про "Маленьку Люду". А що як ми іноді теж в житті вчиняємо, як Маленька Люда. Не можемо постояти за те, у що віримо, боїмося образити і через це страждаємо самі. Це невеличке оповідання - своєрідна рефлексія на поняття "маленька людина" і привідкриває завісу, що може статися, якщо постійно поводити себе як Маленька Люда...

ШІ використано для редагування і впорядкування тексту з голови, НЕ для ідей чи створення образів. Історія, що почалась в одній університетській аудиторії. Двоє, ймовірно, нейровідмінних розумників із специфічними смаками відчувають потяг один до одного. Історія про душніл для душніл. Тут багато рефлексій і академічного вайбу, бо обидва герої - ще ті розумники. Багато близького людям зі спектру РАС та РДУГ. Можливо забагато. Обговорюються чутливі теми: селфхарм, самосаботаж, контроль агресії, сексуальна самоідентифікація. Стиль стрибає від лаконічних фрагментів, до типового нейровідмінного копання та овершерінгу. Власне, тому що такий вайб спілкування властивий цій групі людей. Додав 18+. Тут нема матів, але я не знаю який ступінь відвертості описів тут вважається ок тому краще перестрахуюсь, тим паче що є певна деталізація селфхарму яка може когось тригернути.

Чітке, просте знання, що прийшло нізвідки: не дивись на нього надто пильно. Не слухай його і не розмовляй з ним. Не торкайся його і не підпускай близько. Ніколи, ні за яких обставин, не запрошуй до свого дому. *** Дуже проста історія про одне старе місто, його давніх, духів, створінь і людей, про те, як і чому ми змінюємось. Міське фентезі, квір-література (ні, не слеш). У тексті НЕМАЄ ельфів, чарівників, міфологічних істот у класичному розумінні. Всіх мешканців міста я або бачив на власні очі, або вигадав, спираючись на почуття.

Двоє привабливих людей застрягли вдома через дощ. Що ж вони збираються з цим робити?

Звичайнісінька подорож до рідного міста обернулася для Василини справжньою катастрофою - її новий автомобіль зламався прямо посеред траси, залишивши свою хазяйку без можливості навіть додзвонитися до батьків. Широкі степи безкрайнього сухотрав’я, плескіт соленого моря під обривом та він. Хлопчина-дивак, який пішки здолав не одну сотню кілометрів, і випадково натрапив на збентежену та розгублену дівчину. Їх навмисно зводить доля, подарувавши неймовірний вікенд, що розділить їх життя навпіл.

Реально посібник з чаю.

Невеличка замальовка фанатського бачення ідентичності й самопочуття Венздей Аддамс

Коли війна забирає дім, а еміграція — спокій, залишається тільки одне — внутрішній «джмелик». Історія української мами, яка втекла від російських ракет, щоб у безпечній, здавалося б, Франції зіткнутися з новим ворогом — одержимою сусідкою. Про материнство, яке змушує ставати сильнішою. Про біль, який перетворюється на силу. І про те, як не втратити себе, коли світ намагається тебе зламати.

Алкоголь, друзі та погані жарти — концентрований побут студента-старшокурсника. Серед вбогих інтерʼєрів винайманих квартир та нудьги депресивних вечірок двоє парубків виборюють у сірої буденності право на спільне тепло.

Гран-прі в Барселоні завершилося гучною післягоночною вечерею за участю пілотів. Незручні історії та одне відео привернули увагу Кімі й не давали йому спокійно заснути наступної ночі. На щастя для нього, поруч був Джордж.

Усе магчымыя справы наваліліся на Лізу адначасова - трэба пісаць дыплём, працаваць на нянавіснай працы ды прапрацоўваць сваё партфоліё, каб адшукаць лепшае працаўладкаваньне. Часу на сацыялізацыю зусім няма, і Ліза адчувае, як усё больш і больш аддаляецца ад сваіх сябровак. Пасьля напісаньня клятага дыплёму Ліза разумее, што сяброўкам на яе ўжо ўсё роўна - яны цяпер сябруюць паміж сабой. Цяпер трэба шукаць новых людзей.

┍━━━━━»•» 🌿 «•«━┑ Всі колись хотіли б мати шанс переміститись в минуле, правда ж? Можливо і не всі. Точно не шестеро студентів, які просто хотіли відправитись в похід в Карпати, а натомість попали в світ язичництва, старих богів, відьом, і суцільної небезпеки! Слідуйте за Дмитром, Левом, Леонідом, Настею, Зоєю, та Рутою через густі діброви, кручі, і лани, і досліджуйте магічний світ величних Карпат. Всі вони потрапили туди разом, проте чи вдасться їм вийти, і чи будуть вони тими ж самими простими студентами? "Жереб кинутий" розкриє відповіді на всі ці питання! Ходім мерщій! Бо пригоди не чекатимуть на тих хто не готовий в них поринути з головою! ┕━»•» 🌿 «•«━━━━━┙

Незважаючи на переїзд на нове місце, проблеми у Віри залишилися ті самі: кпини та капості інших дітей і відсутність друзів. Єдина людина, яка поки що ставиться до неї доброзичливо - бездомна жінка, яку вона зустріла в парку. Але ж ця дивачка точно беззила щось змінити у Віриному житті... чи ні?