Я людина.

Ця повість — спроба художньо осмислити власні переживання й внутрішні суперечності. Довгий час я носив їх у собі, а тепер вирішив надати їм форму тексту. Для цього я обрав наукову фантастику й естетику кіберпанку — не як втечу від реальності, а як спосіб подивитися на неї під іншим кутом. Кіберпанк — жанр із великою кількістю сильних і самобутніх творів. Я не претендую на відкриття нового напрямку, але вірю, що кожен автор приходить у літературу зі своїм досвідом і своїми питаннями. На мене значно вплинули роман «Чи мріють андроїди про електровівці?» Філіпа Діка та фільм «Бігучий по лезу 2049». У повісті можуть траплятися сцени, які здадуться важкими або жорстокими. Я не прагнув шокувати — лише бути чесним у тому, як бачу людину і світ. Ласкаво прошу до цієї історії.