Звір що хоче жити

Спалах іскор застав його зненацька, і Олег раптом зрозумів, що надто рано відвернувся від суперника, ледь-ледь, але все ще живого. - Якщо я і моя зграя поляже тут, то і ти теж, погань, - безбарвні очі вмить наче спалахнули, вбираючи в себе сяйво дикого полум’я. Обпечений спробував вдарити Олега долонею, охопленою вогнем, але той вчасно схопив іншого за зап’ясток і тримав, попри пекучий біль. Запах горілого м’яса був просто нестерпним, але він знав, що не міг відпустити. Щось гаряче спалахнуло в його грудях, повертаючи до буття. На мить, одну лиш крихітну мить, він відчув себе звіром. Здичавілою істотою, що боролася за власне життя, загнана в кут. Він хотів вижити. Він пролив би задля цього чужу кров. * Створено за мотивами всесвіту "Зоряного Клинка" авторства Vicheslav Shulga