Подорож у святилище триєдиного божества, у Наніву, не здається їй — принцесі-монахині — чимось вартим уваги. Усього лише передати послання тамтешньому богу. Завдяки дару, який належить імператорському клану, дівчина спроможна спілкуватися з Аматерасу — верховною богинею. Ця дивовижна здатність робить її наближеною до Небес, але й змушує нести важкий тягар посланниці. З огляду на це, дівчина завжди шукає розради в подорожах. Особливо, вона любить заборонену увагу чоловіків. Утім, що робити, коли ця увага від не одного, а від трьох водночас? Так ще й вони всі божества.

Мрія ніколи не покидати дитинство та не забувати про ту безтурботність спонукали Джейд працювати саме у сфері захисту прав дітей, де все, безперечно, концентрується навколо них. Цього разу справа, «випадково» забута в ЮНІСЕФ, стає однією з головних тем щорічної конференції. Як новаторку та найкращу у своїй сфері, Джейд відправляють у робочу відпустку на Гаваї. Ще до самої подорожі вона поволі знайомиться із Лані, директоркою школи, яка фігурує в справі, через листування поштою. Дівчина видається приємною в спілкуванні. Ба навіть починає симпатизувати Джейд. Вони схожі, адже нову знайому також привела мрія до дітей. Утім, щойно прибувши туди, вона дізнається, що правда набагато складніша, ніж здається.

Черговий бенкет, влаштований олімпійцями, завершується, як завжди, розбратом. Цього разу, на жаль, союзників серед своїх не буде, адже лиха пісня не оминула нікого, окрім Артеміди. Повелительці мисливства доведеться віднайти диригента цього морського оркестру, поки група синдикатів — Олімп — не зруйнувала Елладу. Ворог ховається у водяних глибинах, які змушують богиню вкриватися сиротами. І це не остання причина, чому «шлях героя» так дратує її. Скоро вона зрозуміє, що минуле, за яке так сильно тримається, краще відпустити, адже майбутнє досі під загрозою. Перешкоди на дорозі покажуть їй, що навіть найсильніші мають покладатися на когось, а справжня слабкість — це зневажати інших.