Ді Еванс

З дитинства я належала до типу людей, майбутнє яких прописано до найдрібніших деталей. Все мало бути за графіком. Ідеальні оцінки у школі, червоний диплом в університеті, найкраща партія для одруження. Все було ідеально, з точністю до року мого життя. Такою була моя історія. Такою вона мала бути. Але світ надто жорстокий, щоб питати тебе про твої бажання та плани. А світ мафії був ще кровожерливішим. У вісім років моя сім'я загинула. Я стала пішаком у чужій шахматній партії, яку навіть не розуміла. Мене виховували, як знаряддя, яким у майбутньому можна було користуватися безупину. Як щит клану, яким легко можна було маніпулювати. Я не мала нагоди втекти, не мала нагоди помститися, поки не з'явився він. Він прагнув допомоги, а я бажала помсти. Він був тим, хто колись став загибеллю моєї сім'ї, а я стану тією, через кого загине він та вся його імперія