Закінчення війни між Імперією Морендір і Об'єднаним Королівством Корріган офіційно зазначене. Мир наступить завтра, закріплений холодним розчерком пера і чорнил, розчарованим від поразки виразом батьківського обличчя, і весіллям. Без фанфарів, знаменитих гостей чи смачного торта - тільки вивчена напам'ять шлюбна клятва і запах соснової олії. В імперців вона символізує волю богів, чи щось таке, Чімін не пам'ятав. Всі його думки фактично були зведені до трьох залізобетонних почуттів - гнів на батька, ненависть до його майбутнього чоловіка, і жага до самогубства. За спиною горіли мости, він офіційно ставав заручником миру між двома державами, вигнаним принцем без титулу і можливості повернутись додому, його навіть придали анафемі вчора ввечері, відлучивши від рідних богів і заборонивши пригадувати їх імена. Так просто віддавали, як непотріб, розмінну монету, якою оплачували величезний борг королівства за цю страшну війну. З собою не дали забрати навіть собак - єдиних живих істот що були для нього важливі.