Одна випадкова зустріч. Одна доленосна розмова. «Чому ти посміхаєшся?» «А? Бо все нормально..? – пролунала невпевнена відповідь» «Припини, якщо не хочеш, не усміхайся, хіба тобі не сумно?» Мури навколо меленького серця руйнувались. Хотіли вони того чи ні, але їх шляхи нарешті перетнулись. Їхня історія почалась. P.S. Писати анотації геть не вмію, тому поки маємо, що маємо, але згодом я її покращу. Історія планується довгою й почнеться з дитинства героїв. Якщо вас не лякають довгі історії, й ви готові пройти з героями шлях від самого початку, то ласкаво прошу (^-^)／ Оновлюватиму глави щонайменше щотижня.