4.

Філлеру не сподобалися сліди на тілі Ненсі, які він виявив. Той був увесь у синцях — нових і старих. Особливо неприємно було побачити мітки на стегнах. Він миттю подумки перенісся в дитинство, коли помічав синці на руках тата — спочатку червоно-сині, потім із часом брудно-жовті. Знову накотили вже знайомі раніше безсилля та злість.

Ненсі був таким м'яким і тендітним, так приємно пах вином і собою, коли Філлер ніс його з машини до себе в спальню. Щойно його голова торкнулася подушки, Ненсі згорнувся в клубочок — поза зародка — захисна поза.

Філлер його роздягнув, щоб переконатися, що підозри слушні — омегу хтось кривдить. Уже що-що, а він Джуна ніколи й пальцем не торкнувся, міг нагримати, кинути щось об стіну, штовхнути меблі, але не вдарити. Навіть під час сексу завжди був вивірено ніжним і дбайливим, нехай іноді й хотілося протилежного. Філлер розумів, що Джун маленький, худенький і надміру тендітний як зовні, так і всередині.

А от Ненсі бодай обійняти можна, не боячись задушити.

Філлер дуже хотів би доторкнутися до нього, але розумів, що Ненсі не відповість йому взаємністю в тому стані, в якому перебував. Тому вирішив позалицятися до омеги зранку, приготував сніданок — каву, тости з вершковим сиром і хрустким беконом, а заодно нарізав слайсами авокадо. І трохи здивувався, коли першим, що він побачив, увійшовши до спальні, була піднята догори дупка омеги в білих бавовняних трусах, голову ж Ненсі ховав під подушкою і здавлено лаявся.

— Чорт! Чорт! Чорт! Дурень, ти дурень! Ідіот! Ну ось навіщо ти це зробив? Навіщо?

— Ненсі? — відкашлявся Філлер, розуміючи, що сцена не була призначена для його вух.

Омега підхопився, упавши на ліжко, і з жахом подивився на нього широко розплющеними очима, точно як сова з мультика. Схопився за простирадло й закутався в нього наче в рол, і був при цьому настільки спокусливим, що Філлеру цієї ж миті захотілося його поцілувати.

— А?

Філлер поставив сніданок на тумбу й присів на краєчок ліжка, яке відчутно прогнулося під його вагою. Ось уже хто по-справжньому був важковаговиком.

— Ненсі, нам треба поговорити.

— Не… треба. Я сам піду, — дійшов власних висновків той. — Тільки скажіть, де мій одяг?

— Одяг у шафі, але я тебе не виганяю, ти не зрозумів. Я хочу поговорити… — терпляче зазначив Філлер.

— Про що? Невже щось було вночі? Я вам сильно заважав? Хропів? — із жахом запитав він. — Я так безбожно напився, вибачте! Подібне більше не повториться. Ви же мене не звільните тепер?

— Ні. І ти мені не заважав, я спав у іншій кімнаті. Я хочу обговорити твої синці, а ще хочу, щоб ти нормально поїв.

— Філлере…

Альфа насупився, не дивлячись на нього.

— Філл. Клич мене Філл, якщо вже ми познайомилися ближче. І я бачив тебе п'яним та в білизні.

— Філл, — наче погоджуючись із вироком, повторив Ненсі. — Дайте мені піти. Будь ласка.

Філлер повернувся до омеги й подивився в перелякані очі.

— Я тебе не тримаю, Ненсі, ти не зрозумів. Тебе хтось кривдить, що ти так затискаєшся? Скажи мeнi. Я тобі допоможу.

— Ні. Я в нормі.

— Ну навіщо ти мене обманюєш? Я ж як краще хочу, — він простягнув руку й торкнувся його щоки, але Ненсі з гучним зітханням сахнувся.

— Не треба, — попросив він.

— Я тобі не подобаюся? — Філлер не хотів на нього тиснути, але те, як Ненсі поводився, говорило саме за себе.

— До чого тут це? — Ненсі скинув простирадло й наче хотів щось довести своєю оголеністю. — Я жирний, ви що, не бачите?

— Ні. Бачу привабливого омегу з комплексами. І я хочу знати, хто наставив тобі синців? — Філлер потягнув простирадло на себе й указав на його стегна. — Звідки це? Тебе хтось примушує до сексу?

— О, Боже! Ні! — Ненсі відкинувся на ліжко й упав горілиць. — Ніхто мене не примушує. Я роблю собі масаж.

— Навіщо? — не зрозумів Філлер.

— Щоб схуднути.

***

Ненсі почав божеволіти вже з того самого моменту, як побачив Філлера з підносом у руках. Він ще й сніданок готує своїм пасіям! Ну що за покарання?

І пахне альфа так тонко й пронизливо, що пальці на ногах поколює, а між сідницями буквально заливає, бо Ненсі раптом усвідомив, що перебуває в чужому ліжку. На його простирадлах… Філлер був таким великим, грізним, стоячи біля ліжка, але при цьому здавався невловимо домашнім і спокійним. Вражаюче спокійним для такого надмірно сексуального альфи, наче сидів на антидепресантах. А може, так воно й було?

Коли Ненсі розповів про своє схуднення, хотілося крізь землю провалитися, і довелося заплющити очі, клянячи себе на чому світ стоїть. Але Філлер не почав піджартовувати чи, що ще гірше, сміятися. Повисла тиша, Ненсі до болю заплющив очі й відчув дотик до ноги біля підйому — Філлер його погладив.

І це була дорога в нікуди, бо Ненсі захотілося знову стати на карачки й виписати цьому величезному альфі запрошення у свою дупу.

Але замість цього Ненсі лише коротко схлипнув, і Філлер відсмикнув руку, наче обпікся.

— У ванній є чистий халат, прийми душ, а я поки накрию нам сніданок, — і він пішов.