Розділ 13

Усі сиділи, намагаючись тримати дихання й думки під контролем. Усвідомивши, що все закінчилось, дивак поволі піднявся на старі ноги. Поки він складав папір у рівну стопку, Ау запитала:

- Що це за текст..?

Дід кинув на дівчину довгий погляд, потім сказав усім йти за ним. У повній та напруженій тиші команда дійшла до струмочку й повсідалася на вогке каміння, яке було всипано соковито-зеленим мохом.

- Що ж. Що ми дізнались.. – пробурчав старий.

- Та що тут взагалі відбувається?! – Мор не стримався, підскочив на ноги та звернувся до всіх: - Ви вже бачили таке? Звідки ви взагалі.. Дістали факт про існування.. Цього!

- Море, заспокойся. Ми також в шоці. – Ровін підняв тяжкий погляд на друга.

- Я чомусь не бачу у вас сильної тривоги. Особливо від тебе, Ровіне! Ти син жерця, тобі з дитинства вливають у вуха, що Місяць – єдиний бог. А ми тільки що побачили доказ, що це не так.

Ровін хотів щось відповісти, та дід його випередив.

- Онучку, сідай. Духи не боги. Проте і знати про них заборонено.

Мор, заскрипівши зубами, сів на місце. Софіна не могла зібрати власної думки про те, що тільки що відбулося на її очах.

«Духи не лише існують.. Вони говорять зрозумілою нам мовою. Я так і думала, що дід знайшов якийсь текст з молитвами. Проте ні цей, ні ніякий інший текст не повинен відкривати шлях до спілкування з.. Чимось».

- Так, добре, - підскочила Ау, - ми маємо якийсь текст, який Ви знайшли невідомо де, відкривши шлях до духу, який верзе незрозуміло що. Щось про космос, храми й золото.

Старий лише дивився на дівчину, дозволяючи їй зібрати все почуте до купи.

- Сідай, Ау. Так, я знайшов цей текст. Проте зараз не скажу де саме. – Усі спохмурніли, очікуючи відповіді на інші запитання. – Ось, дивіться.

Старий простягнув пожовклий аркуш, на якому було намальовано три кулеподібних тіла.

- Ось, у центрі найбільшого чітко намальований наш Елар, навколо якого драконячий архіпелаг. Це детально сходиться з нашою мапою. Зліва є заборонена земля.

«Та яка заборонена земля? Кому не все одно.. - Мор заледве тримав себе на місці. – У нас тут шматок різнокольорового м’яса, який встав, сказав десять слів і зник».

- Проте тут не лише ми, дракони й вороги. Тут також схематично показано інші території, про які ми нічого не знаємо. Тому я й сумнівався, що це точно наша планета..

- Добре, але чому тут Місяць із якимось знаком і.. Що це? – стомлено запитала Софіна.

- Так, це Місяць. Проте на ньому знак буття. Можливо, Ксеор вважав, що на Місяці є життя.. Але цікавіше ось це мале тіло. Дух сказав супутники. Можливо, у Землі раніше було два супутники.

- Так, а Мантра? – озвалася Ау.

- Або назва якогось із супутників, або інша назва Землі. Або слово староельфійською, яке я не зрозумів.

« Ох, він ще й слова підбирав, аби ми все зрозуміли» - їдливо подумав Мор, крутячи сережку у вусі. 

- Народ, це все добре, проте ми будемо говорити про.. – хлопець схопився за голову, намагаючись дібрати цензурні слова. – Так, дивіться. У нас сьогодні є ось що. Перше – припадок Ровіна, через який він мало не зірвався в прірву. Друге – дух. Третє – він говорить. Четверте – якісь карти й тексти. П’яте – дотик до духу! Ми будемо про цей дотик говорити. Чому усіх, окрім Ровіна, перекосило. Ро, він на дотик як щось.. Я навіть не знаю як це пояснити!

- Я згоден, насичений день. – Протягнув білокурий ельф. – Не знаю, можливо, духи до мене добріші, ніж Місяць.

- І що це, щоб тебе обскубало, означає?!

- Мені давно здається, що Місяць мене не любить.. Мої припадки зазвичай відбуваються вночі. Переважно у повний Місяць. Коли читаю молитви, то крутиться голова. Тяжко пояснити..

Мор на таку інформацію лише закліпав очима, очікуючи продовження.

- Але кажуть, що це сімейне. У рідних також проблеми з головою бувають..

- Та у вас у всіх тут проблеми з головою!

- Море, заспокойся. – Втрутилася Софіна. – Нам потрібно переварити інформацію, а не розсваритись.

- Я розумію, але..

Ровін розгубився й опустив погляд. Дід, передавши намальовану карту Ау, яка жестами просила її, мовив:

- Якщо чесно, торкатися до духа я не планував. Просто в якийсь момент вирішив зробити це, щоб подивитися, що буде.

« З моєї дурної цікавості..»

У всіх одночасно повідвисали щелепи.

- Це.. Діду, я смерті не те щоб боюся, проте якщо ми, молодь, крякнемо разом з тобою, то питання будуть виключно до тебе! – не стримався Мор.

- Стоп. Ровіне, а для тебе це що означає? Дух цього разу не зачепив, проте після першого контакту стало гірше..

- Ау, я не знаю! Чому ти взагалі мене питаєш?! – зірвався Ровін. Стримуючи сльози, він продовжив зламаним голосом. – Я повністю згоден з Мором. Тяжко зрозуміти щось в такому потоці інформації!

« Ровін.. – Софіна сиділа, не розуміючи, про що думати. – Яка зараз різниця на висновки з ритуалу, якщо він декілька годин тому мало не помер? Потрібно було перенести ритуал..»

- Духи пов’язані з церквою! Діду, церква Місяця з’явилася приблизно в один момент з появою ворогів 1100 років тому. Коли з’явилися духи?

- Ау, хороше запитання, на яке я не маю відповіді..

« Ау, яка ж ти..» - відганяв істерику Ровін.

- Тоді, можливо, що духи - це побічний результат віри в Місяць? Він сам сказав, що пов’язаний з церквою.

- Ау, - озвалася Софі, - релігія Місяця єдина вже 500 років. Гадаю, раніше були й інші релігії..

- А.. Так.

- Добре, давайте зупинимося. – Сказав дід, складаючи текст у сумку. – Ау, віддай карту. Друзі, зараз ми не дійдемо ніякого висновку. Я пропоную заспокоїтись та зустрітись через.. Тиждень. Кожен подумає над своїми ідеями. Ровіне, слідкуй за своїм станом. Тобі, напевно, стане гірше.

- І це все? – вибухнув Мор.

- Так. На жаль, зараз усіх переповнюють емоції. Я зберу усю інформацію, що ми отримали, та спробую поєднати це з тим, що розшифровано з тексту.

- Добре. Я погоджуюсь, що потрібно закінчувати цю розмову.. – промовила Софіна.

- Ні, стоп. Ви всі можете відпочити тут, - звернулася Ау до друзів. – Діду, у мене є декілька ідей.

- Ох, добре, онучко. Йди за мною.

Аурелія пішла за старим до хатинки, поки всі інші переводили дихання біля струмка.