Втрата голоса
У блогах підняли цікаву тему старих фіків. Під «старими» я маю на увазі російськомовні, думаю, щонайменше фікрайтери-міленіали користувалися сайтом-який-не-варто-називати-у-пристойному-товаристві й писали, або принаймні читали, російською. Це факт, можна соромитися, можна прийняти: ну таке ось минуле, іншого немає, машину часу ще не вигадали, хроновороти знищено.
Я маю думку, яку підкріплює дві освіти, філологічна та психологічна: наш світогляд, наші сенси залежать від мови, якою ми думаємо, і навпаки. Слово – не просто набір звуків або символів, слово – це, умовно кажучи, тека із сенсами, картинками, асоціаціями і так далі. Про це писав ще Платон, і сучасна наука підтверджує. В пам’яті є тека «Кінь». У ній «лежить» абстрактний кінь, конкретний кінь, який налякав у дитинстві, Росинант, Пегас, запах, звук, тощо, тощо. І ці набори будуть різними для «кінь», «лошадь», «horse».
До чого був цей потік свідомості? Я просто лекції люблю читати, звичка…
До того, що мова, якою ми пишемо, впливає на сенс текста. І навпаки. Тому багато російськомовних українських письменників у 2022 «втратили голос», перестали писати. Перейшли на українську в побуті, у блогах… а писати художку не могли.
Разом із мовою змінюються не тільки сенси, змінюється стилістика, ритміка, побудова прозаїчної строфи, інтонація.
Тоді ми опинилися перед вибором (не беремо вибір «меня ущемили за язьік» - тут все зрозуміло): писати «у стіл» російською; писати російською і викладати на міжнародних, не російських, платформах; писати російською, перекладати українською; писати українською.
Я розумію, яку хвилю (Джанічка, яка хвиля, нуль переглядів, нуль коментарів) можу зараз здійняти.
Але хочу сказати, що пишаюся кожним/кожною/кожними, хто перекладає свої старі або нові тексти українською, хто пише українською, хто втратив свій старий голос і знайшов новий.
Коментарі
4Так. Я перекладаю. Вже переклала 22 роботи. Ще 31 висить. Ще 4 у роботі і пишуться виключно рідненькою. Бо чесно кажучи, мені шкода що вони застрягли там, а хочеться, що б їх побачили, можливо вони комусь сподобаються.
22?!? Ого, ніфіга собі!!! Круто! Я сумно дивлюсь на свій найкращий (на зараз) фік на 100 тисяч слів. Хотілося би перекласти, але ж це півроку роботи щонайменше. Мабуть, не візьмусь, краще новий напишу. А останній орідж перекладаю, власне, я його писав вже "під переклад"
@Gianni_Ts, Ну, якщо ви бачили, то мої роботи маленькі. Тому їх легко перекладати. І потім, я вам відкрию маленьку таємницю. Перекладати на рідну мову, це виявилося дуже круто. Мені приносило не аби яке задоволення. Тому пробуйте.)
А в мене трохи інша ситуація. Я завжди писала українською, але в школі... Чи зараз. Але багато читала свино-собачою. І наче є голос... він мій. Але відчуття повернення нема? (АуРдуг не дає назвати емоцію чітко) Бо я завжди суржик, чи діалектизми використовувала. Є роботи, які я перечитала б (бо мій мозок, любить, щось звичне). Але я вже не сприймаю рос текст 😑. І зараз набираю, знов, тексти, що зможу потім перечитати. І через це трохи... Ступор?
Ох, складно ((( Бажаю вам пройти цю кризу і знайти нові опорні тексти!
Я по суті почала спочатку. Фактично, мій творчий шлях почався 13 років тому, але...в 2022 я опинилася, ні не на роздоріжжі. Бо якось одразу впіймала орентир, що треба переходити на українську. Але я опинилася десь позаду. Мені здалося, що замість рухатися вперед, я повернула назад і всі ці 13 років ніби стерто. Це ранні, недолугі тексти. Проте, я не хотіла, щоб на них був руснявий відбиток. (А в одному творі взагалі оці їхні міста. Фу.) Тож так, я переклала, трохи переробила (міста змінила. Там у мене Маріуполь, Київ та Львів) І це того вартувало
О, знайомо! Я пишу вже... багато років) Коли у 2022 я спробував писати українською... ну, це мій рівень у 10 класі школи. Стало боляче, я довгий час взагалі не писав. При тому я перейшов на українську ще в 2021 році, і не розмовляю російською. Зараз пишу все ще російською, і потім перекладаю. Але фанфік буду вже українською писати.
@Gianni_Ts, Я один фанфік пробую суто українською писати. А інші теж спочатку російською, потім перекладаю. У мене не виходить отак одразу писати українською, щоб це не виглядало сухо. Проте, давно помітила, коли починаю редагувати вже перекладену главу, мені легше тоді щось дописати саме українською. Але хотілося б взагалі не користуватися російською ...просто я все ще думаю нею 😔
@topaz3018, В мене спочатку теж таке було) Складно, коли все життя мислив та розмовляв іншою мовою. Головне не здавайтеся :) все вийде) Редагувати легше) Можу порадити розширення для браузера languagetool. Воно допомагає хибодруки прибрати, які ви можете не побачити навіть зі 100 разу) + воно допомагає інколи з комами, синоніми шукає, якщо двічі клацнути по слову) Звісно, що воно вам текст не напише, але набагато полегшить роботу :))
@DianaKozlovska, Дякую за підтримку 💚 Так, я користуюся languagetool, це незмінний помічник. Ще Горох для синонімів та сайтом Мова - ДНК нації
@topaz3018, Чула про такі) "Горох" не всім авторам до вподоби) Багато хто докопується до русизмів, які Горох вважає нормою) (це я вам з інших платформ дебати розповідаю х) ) Я тлумачний словник люблю інший, але посилання не можна додавати)
@DianaKozlovska, Треба пошукати щось інше. Але я Горохом не часто користуюся
Перший рік було надзвичайно важко) Але наразі я створюю свої історії українською) Було соромно напочатку. Мені англійською було легше скласти речення, ніж українською. Коли писала, було відкрито купу допоміжних сайтів: тлумачний словник, словник синонімів, перекладач. Я прокачала навичку до популяризації чата джпт і пишаюся цим) І щодо фанфіків, то якраз єдиний фанф на моїй сторінці я якраз переклала) Це стало корисною практикою)
О, переклад взагалі дуже допомагає удосконаленню мови! (якщо не чатом ЖПТ, а як раніше, ви дуже влучно відмітили, зі словниками)