Стає важче

Останні дні стають все важчими й гіршими, оскільки русня ледь не кожну годину б'є по Запоріжжю, вчора каби впали по місцю де я часто проїзжав і взагалі мої маршрути стають все небезпечніше, а сьогодні ледь весь день бачу повідомлення про фпв. Вже збираюсь з думками полишити це місто, область, вже шукаю житло в іншому місті та роботу, перебираю варіанти між Хмельницьким та Вінницею, лише радує що не я один буду їхати, а з дівчиною, вона з Харківської області і вона каже що в них теж ледь не кожен день фпвішки хєрачать і ми разом думає куди виїзжати. Вже написав резюме, котре буди кидати на сайти з роботою. Також налаштовуюсь на розмову про звільнення з роботи, бо в мене така робота що на дистанції не вийде працювати, треба бути присутнім на місці. Ще не знаю як казати про це рідним й друзям, моя голова зараз забита бозначим, окрім роботи: новий дім/квартира, нова робота, нове місто, військовий облік, гроші, що брати з собою, бо в мене стільки всього і полишати шкода й ноута нема, щоб працювати, доведеться мені писати через телефон. Навіть писати книги важко, роблю через силу та малюю також.