Гра в маніпуляцію

Цікава книга

Для початку структура цікавої книги
1. Гачок та зав'язка.
2. Пошук
3. Кульмінація
4. Розв' язка.
5. Ехо.

Чому така структура?

Бо з 1800-го року кожна країна на цій планеті видавала 100 книг в рік. Це 195 помножити на 100 дорівнює 19 тисяч 500 книг в рік. Із того часу пройшло десь, давайте грубо порахуємо 200 років. Грубо кажучи 4 мільйони книг. Проблема не в унікальності. А тому, що багато... Просто багато.

Тому доведеться адаптувати текст не під художні норми. А під новий мозок.

Гачок потрібен, щоб заглушить емоції читача, на перші секунд 30, аби потім він поринув в історію. Тому можете спеціально "давити" емоцією персонажа, щоб заткнути читача. А потім давати зав'язку. Бо наші мізки вже варені кількістю інформації. Кліпкове мислення пошукайте, якщо є сили.

Пошук

Це стандарт з часів... Ще б я вивчала цей момент.

Я не буду говорити, як вам це робити. Бо від жанру дуже залежить.

Кульмінація

Те заради чого ти починаєш писати. Найцікавіше.

Розв'язка

Він же фінал.

Ехо

Він найчастіше називається епілогом.

А ви сподівались, я вам дам рецепт, як написати "найкращу історію в світі"?

Ні! Дурних нема навчати людей в тому за чим лише спостерігаєш.

Я вам лиш скажу, що коли ви напишите вперше початок твору...уявіть його фільмом. І ось так його і описуйте дінамічно. Бо пройшли часи, коли кадри плавно та містичного змінювались. Тепер, є сенс заглушити емоції читача на початку історії, щоб його мозок зрозумів, що він читає.

Ми з Чудіком стояли на світлофорі і чекали зеленого світла. Жінка, що пробігла поруч наступившим на заднік моїх штанів, порвала їх. А через ледь закінчившийся дощ, нозі стало холодно.

Чи

— Нові Штани! Пазл! —я озирнулась на тікаючу жінку, що необережним кроком розірвала мені заднік штанів. І тепер по литкі пробігають сироти від холоду, ледь закінчівшигося доща.

Читай, пиши, поширюй.

Мільйонів переглядів та злості пережити, ще один день.