Розділ 4.
3
11.06.26
— "Anata no hone ni kuroi bara o sakasemashou" дивне значення, проте щось таки я відшукала у цих літерах себе.
Псевдонім - лиш прихисток від зайвих очей. Знов стрімкий вітер з вікна.
— Hanabira o chigiri totte sutete shimaimasu… - здивоване обличчя й книжка, що впала на підлогу з неприємним шумом. Вона повернулась.
— Мун, що ти щойно.. - вона все не могла повірити, що я розгадую приховані символи. Як мило.
Наш погляд впав на підлогу, де на розгорнутій сторінці великими літерами було написано:
ВМРІТЬ! ЗНИКНІТЬ.
Стихійні лиха людського слова й серця постійно слідкували за нами й руйнували оточення, я не бажала бачити сльози на очах близькиих. Саме тому я прокляла весь біль, віддала частину себе й вберегла. Те чого бажала.. та нехай умовою було стерти їм пам’ять про мене. Я не проти. Нехай лиш один із трьох загине нікчемно, просто обери мене, нехай я завершу історію чорних троянд й двох білих, сяйво яких затьмарив місяць.
— Не варто, це сприяє вічному болю.
— Яку долю обрала такою й заживу.