Розділ 4.

3

11.06.26

— "Anata no hone ni kuroi bara o sakasemashou" дивне значення, проте щось таки я відшукала у цих літерах себе.

Псевдонім - лиш прихисток від зайвих очей. Знов стрімкий вітер з вікна.

— Hanabira o chigiri totte sutete shimaimasu… - здивоване обличчя й книжка, що впала на підлогу з неприємним шумом. Вона повернулась.

— Мун, що ти щойно.. - вона все не могла повірити, що я розгадую приховані символи. Як мило.

Наш погляд впав на підлогу, де на розгорнутій сторінці великими літерами було написано:

ВМРІТЬ! ЗНИКНІТЬ.

Стихійні лиха людського слова й серця постійно слідкували за нами й руйнували оточення, я не бажала бачити сльози на очах близькиих. Саме тому я прокляла весь біль, віддала частину себе й вберегла. Те чого бажала.. та нехай умовою було стерти їм пам’ять про мене. Я не проти. Нехай лиш один із трьох загине нікчемно, просто обери мене, нехай я завершу історію чорних троянд й двох білих, сяйво яких затьмарив місяць.

— Не варто, це сприяє вічному болю.

— Яку долю обрала такою й заживу.