Розділ 12.
Все в наших руках
12 годин тому
Все в наших руках
×××
Я виграв життя, бо в моєму є ти.
Мені більшого вже і не треба.
Ти собою заміниш цілі світи.
Навіть цей, від землі і до неба.
Ти сповниш собою мій ранок.
Ти як цукор у каві - солодка.
Я хотів би тебе на сніданок.
І щоб перерва була коротка.
Пообідді ти присядеш поряд.
Тихо подивишся, як я читаю.
Очима, що завглибшки з море.
Про що ти думаєш, спитаю.
Ті слова, що ти скажеш далі.
Я волів би чути цілу вічність.
Адже ти, не вдаючись в деталі.
Змалювала майбутню дійсність.
В один день відчинивши двері.
Не без проблем, бо тримаю квіти.
Відволікшись на аромат вечері.
Мене ледь з ніг не збивають діти.
Немов ще вчора, де ми ледь знайомі.
Ми так сміялись посеред парку.
А вже сьогодні у фотоальбомі.
Годі й шукати хоч маленьку шпарку.
Діти дорослі. В них самих уже діти.
А ми з тобою все рахуємо зморшки.
Ми почали ще більше бубоніти.
Багато сказано, почуто – трошки.
Твоя рука вже не така на дотик.
Та й бо моя вже не та, що колись.
Доки рука в руці, й разом доти.
Так що тримай мою руку. Й молись...
×××
14 липня 2023