Ріка

Ріка

×××

Скільки би не було річок навкруги, в моєму житті існує лише вона.

Скільки би не було вечорів і з ким, мене цікавила і цікавиш тільки ти одна.

Ти пам'ятаєш той піщаний берег, де ми сиділи вперше, але не востаннє?

Як від спеки рятувала вода, від сонця – дерева, а мене - моє до тебе кохання.

Я пам'ятаю, що сидів боючись ворухнутись, бо ти так зручно схилилась до мене.

Твій аромат ледь не змусив мене забутись. Чому все так? Для мене й досі це незбагненне.

Я уважно дивився на твої руки, а сам на вушко постійно щось шепотів.

Твої посмішки всупереч законам науки, чомусь відповідали красномовніше всяких слів.

Я не помічав там людей довкола, тоді для мене існувала лиш тільки ти.

Я нікого не шукав і ніколи, але я б все віддав, щоб знову тебе знайти.

Захід сонця повільно прикрасив крайнебо, в рожево-червону палітру життя.

А чи знав я до цього? Чи знав коли-небудь? Як дотичне кохання до серцебиття.

×××

14 червня 2023