Розділ 10.

Дощ

12 годин тому

Дощ

 

×××

 

Все, що мені потрібно тепер - це лиш дотик твоєї руки.

Відпустивши її того вечора, я не знав, що пройдуть роки.

Я не знав, що та мить і той дощ, то все, що у нас було.

Замість нас говорили лиш краплі дощу, які гучно спадали на скло.

 

Все, що мені потрібно тепер – це погляд твоїх очей.

Стільки днів, що не бачив я їх, саме стільки й безсонних ночей.

Думки́, наче голки у мозок, ще й кожна з них б'є, немов струм.

В голові моїй замість радості, тепер оселився сум.

 

Все, що потрібно мені - це голос, що кличе до себе.

Твій голос шепоче моє ім'я так, що серце втікає з під ребер.

Я у Бога благаю про щастя для тебе й проситиму до знемоги.

Ти єдина, для кого, я хочу жити й щоранку вставати на ноги.

 

Все, що потрібно мені тепер - це день, коли я повернусь.

Це мить, якої так довго чекав. Це мить, якої боюсь.

Зрозуміти мене неможливо, та ще важче - мене пробачити.

Я боюсь зазирнути у очі твої і там себе не побачити...

 

×××

 

25 квітня 2023