Розділ 10.
Дощ
12 годин тому
Дощ
×××
Все, що мені потрібно тепер - це лиш дотик твоєї руки.
Відпустивши її того вечора, я не знав, що пройдуть роки.
Я не знав, що та мить і той дощ, то все, що у нас було.
Замість нас говорили лиш краплі дощу, які гучно спадали на скло.
Все, що мені потрібно тепер – це погляд твоїх очей.
Стільки днів, що не бачив я їх, саме стільки й безсонних ночей.
Думки́, наче голки у мозок, ще й кожна з них б'є, немов струм.
В голові моїй замість радості, тепер оселився сум.
Все, що потрібно мені - це голос, що кличе до себе.
Твій голос шепоче моє ім'я так, що серце втікає з під ребер.
Я у Бога благаю про щастя для тебе й проситиму до знемоги.
Ти єдина, для кого, я хочу жити й щоранку вставати на ноги.
Все, що потрібно мені тепер - це день, коли я повернусь.
Це мить, якої так довго чекав. Це мить, якої боюсь.
Зрозуміти мене неможливо, та ще важче - мене пробачити.
Я боюсь зазирнути у очі твої і там себе не побачити...
×××
25 квітня 2023