Розділ 13.
Рани
12 годин тому
Рани
×××
Запах скошеної вдосвіта молодої трави.
Накладає на мої незагоєні рани шви.
Тугу й смуток від мене проганяють вітри.
Повертаючись назад зі сміхом дітвори.
Зранку кава, мов знеболююче для душі.
Мов для стомленої пустелі – проливні дощі.
Звечора чай, як заспокійливе опісля дня.
Як для всиновленого сина - його нова рідня.
Прохолода білого аркуша, як освіжаючий душ.
Як для виснаженого звіра - великий тінистий кущ.
Тепло чорнил на папері, як доказ, що я живий.
Вбиваю чернетку за чернеткою. Настрій бойовий.
Рідні очі людини, що поряд, не відводять погляд.
Це все відбувається зараз, чи це просто спогад.
Це просто моя надія, чи це схоже на допомогу.
Це просто думки в голові, чи все таки сповідь Богу.
×××
25 липня 2023