Між нами

Ночами я думала, що збожеволію,

Але я тут,

Я вижила.

Млію серед ковдр і простирадл,

Що душать і оплакують мене,

Мою любов до тебе.

Ти виявився помилкою,

Але що з того,

Адже я жива.

А ти все так само гойдаєшся по хвилях,

І душишся, голодуючи від нездійснених мрій,

Ти жалюгідний і такий слабкий,

Ну і де ж тепер вся твоя сила?

Капітан, що так і не пішов на дно,

Ти малий...

Ти мало не потонув від власних мрій.