Нічого більше, окрім кохання

готова в коханні до тебе погинути, 
в пестливу, квітучу пахучість весни поринути.
У повітрі розлігся запах рожевого цвіту, 
душа занурилась в теплий спокій від нестерпного гніту.
Ти був потрібен, перш за все, 
з тобою й печаль безслідно мине.
Твої очі кришталево чисті, 
серця жалі так глибоко скриті.
Всі ми помремо в занепалому світі, 
у квітучому, розлогому розмаїтті.
Зі сльозами радості чи горя, 
кохання - це божевілля, я тихо промовля.
З тобою, чи без тебе, щаслива я.