Знов на вік засумувала

Не перша осінь минала, 

спокою її душа не знала, 

вона трепетала, 

мов жайворонок, грайливо щебетала.

Принцом його називала, 

лиш краса звідусіль лунала.

Та жахлива пора для неї настала, 

іскра надії згасала.

Зі скрутою вінчана, 

знов на вік засумувала