Друзі? Ні дякую, колишні друзі

Це був звичайний вечір для Томмі, лише клієнтів до біса багато. Сьогодні ж випускний у старшокласників. Томмі знав, що Стів буде там як вчитель та друг тих малих... вже дорослих пиздюків. Хотів би він побачити свого колишнього друга. Друг, таке дивне слово. Чи можна так описати Стіва? Він крутий, та Томмі завжди любив його. Тут проблема, Томмі любив Стіва. Досі коли він чує ім'я то перед очима з'являється його образ.

Томмі працював на єдиній заправці в місті. Час від часу він бачив Стіва та розмовляв з ним. Той виглядав щасливим, по-справжньому задоволеним життям, тож і Томмі теж посміхався та вдавав, що все добре. Але живіт його крутило коли їх руки торкалися для оплати. Це почуття безпорадності, неначе він досі в старшій школі, вони випивають біля басейну, та Стів дивиться на Ненсі, а не на нього лежало на його плечах неначе камінь. Він завжди ненавидів дівчат, що крутилися біля Стіва. Тож частенько не доливав їм палива до кінця.

Томмі завжди брав денну зміну, бо не може терпіти те, як Стів регулярно приїжджає купити презервативи, бо це єдине місце, що працює цілодобово, та сьогодні мусив залишитися на нічну.

Як і очікувалося. Пан "мій друг у штанях не сумує" приїхав на заправку, та цього разу він купував сигарети. Ого, Вчитель з фізкультури буде курити?

– Том, дай мені чогось сильного курнути та запальничку. – Стів почав діставати гаманець, та раптом Томмі поліз собі у кишені.

– Ти колись курив на даху заправки? – Він дістав пачку "Мальборос" та запропонував Стіву одну. – Ми намагалися, та нас зігнали звідти, зараз цього ніхто не зробить.

Томмі, мабуть, виглядав жалюгідно з цими благаючими очима. Та ні, він все ж точно виглядав жалюгідно.

Стів відкрив рот у бажанні заперечити, та щось у голосі Томаса змусило його кивнути. Або це була його дівчина, що зрадила йому на задньому сидінні його ж автомобіля, поки Стів розмовляв з друзями.

– Пішли, – лукава усмішка неначе сама намалювалась на обличчі Томмі.

Хлопці вийшли через парадний вхід, щоб поставити табличку "зачинено" та замкнути двері на ключ.

Вже і не скажу як вони сміялись, коли обоє намагалися вилізти на дах. Стів був неймовірно гарним з сигаретою в руках. Він змінився, але шарм був на місці. Це було найгірше. А ще від Стіва пахло пивом. Невже той сів за кермо в такому стані? Томмі не може дозволити йому так їхати.

– То.. що трапилося? – Стів ніколи не курив просто-так, можливо, пив, та не тягнувся до цигарок.

– Крістал переспала з Карвером, – Стів подивився на сигарету. – а я як дурень вірив, що вона просто допомагає йому пережити втрату брата, що мав випуститись минулого року, але помер під час... землетрусу.

– Дура вона, як і та Віллерка, – давай Томмі, ти зможеш, зараз або ніколи, а якщо що то Стів п'яний, все добре буде. – я б з тобою так не вчинив, лиш був би у мене шанс...

– Запальничка, – відрізав його Стів. – ти ж не подумав, що вона буде третьою лишньою?

– Ні, ні, точно, – Томмі поспіхом дістав з кишені запальничку та за секунду допоміг Стіву запалити сигарету.

Він знав, що це було. Стів безліч разів відшивав дівчат цим способом. Та попри все вони разом курили на даху заправки.

Раптом Томмі відчув руку Стіва на своєму підборідді. За секунду він вже забув про це, оскільки Гарінґтон вже тягнувся до поцілунку. Відчуття його губ на своїх Томмі запам'ятає на все життя, як і запах пива з сигаретним димом.

Дайте їм хвилину і руки Томмі мимоволі полізли під сорочку Стіва. Та коли вони розірвали поцілунок, то на обличчі Гарінґтона були сліди від сліз.

– Томмі, – Стів поглянув на запалену сигарету, відсунувся і закурив. Дим повільно пройшов по його горлу вниз, а потім вгору, та покинув його тіло. – знаєш, а я повірю тобі, ти за все життя ні разу мені не збрехав. У кожного різна правда, мені не подобалась твоя, але ти був чесним.

Томмі не те щоб розумів про що Стів говорив, він був зосереджений на тому, що досі відчував смак цигарок, хоч та, що була у нього в руках навіть не була запалена. Як взагалі це трапилося? Він був п'яним. Он воно що, пиво може змусити людину робити те, що та не хотіла б у тверезому стані.

Та знаєте що? Байдуже, зараз вже байдуже. Стів знову вдихнув дим, саме в той момент Томмі нахилився до другого поцілунку. Він знав що робить, дівчата робили з ним так безліч разів, коли він ще був популярний. Знаєте, коли люди закохані, то між ними проходить іскра? Тут іскра вже згасла, та Томмі робить все можливе, щоб показати, що дим від полум'я сильніший за іскру. Стів відчув як Томмі забирає його дим, від нього ж. Висмоктує, як вампір.

Вони знову розірвали поцілунок, для свіжого повітря, та потім знову продовжили. Це було відчуття, на яке вони чекали роками. Хлопці терпіли це, та нарешті тут, на даху заправки вони нарешті отримали те, що хотіли.

Раптом нога Стіва послизнулась і він почав сповзати вниз. Гарінґтон швидко зреагував та не впав, але момент було б зруйновано, якби Томмі не почав сміятись з нього. З сміхом вони обоє лягли на дахівці та Стів взяв на себе ініціативу розказувати про зорі. Сам він вивчав про зорі для гарних дівчат, та щоб швидше схилити їх до ліжка, та тут це було по-іншому. Він хотів ділитися частиною себе з Томмі та робити це через знання.