Побачення помсти - танці на битому склі.

Ранок дванадцятого дня був наповнений отрутою. Після вчорашнього викриття на детекторі брехні повітря на віллі стало важким, як перед штормом. Ніхто більше не намагався чемно посміхатися. Хлопці проходили мимо один одного в коридорах, обмінюючись поглядами, в яких читалося: «Я знаю твій секрет, а ти знаєш мій».

Згідно з оголошеними правилами «Побачень помсти», учасники самі обирали собі партнерів, і результати виявилися катастрофічними для психіки кожного.

Побачення 1: Чонін та Мінхо (Прогулянка на конях)

Чонін навмисно вибрав Мінхо, знаючи, що це вдарить по найболючішому місцю Бан Чана. На стайні Мінхо поводився підкреслено ввічливо. він допомагав Чоніну вилізти в сідло, притримуючи його за талію довше, ніж того вимагали пристойності.

- Ти ж робиш це тільки щоб розлютити Чана, правда? - Мінхо примружився, порівнявшись на своєму коні з Чоніном.

- А ти погодився, щоб позлити Джисона, - парирував Чонін, впевнено стискаючи поводи. - Ми в одному човні, хьон.

- Чан дивиться на нас із вікна вілли так, ніби готовий вистрілити мені в спину, - посміхнувся Мінхо. - Знаєш, Чонін-а, ти подорослішав. Твій погляд став... небезпечним.

- Я просто перестав чекати, коли мене врятують, - Чонін раптово зупинив коня і глянув Мінхо у вічі. - Скажи, ти все ще кохаєш Джисона? Незважаючи на все цю зарозумілість?

Мінхо відвів погляд, його обличчя на мить сіпнулося.

- Кохання - це звичка, якої складно позбутися. Як куріння. Ти знаєш, що це тебе вбиває, але продовжуєш затягуватись.

Побачення 2: Фелікс та Хенджин (Живопис на пляжі)

На березі океану було встановлено два мольберти. Хьонджин малював хвилі, а Фелікс просто розмазував фарби по полотну, дивлячись у бік вілли.

- Лікс-і, ти зараз дірку в стіні пропалиш, - м'яко сказав Хьонджин, не відриваючись від роботи. - Чанбін сидить на терасі і не зводить з нас бінокля.

- Нехай дивиться, - Фелікс провів червоною фарбою по полотну. - Він думав, що я сидітиму і чекатиму на його вибачення? Ні. Я хочу, щоб він бачив, як я сміюся з тобою.

Хьонджин відклав пензель і підійшов до Фелікса зі спини. Він ніжно взяв його за руки, забруднені у фарбі.

- Ми обидва використовуємо один одного, щоб викликати ревнощі у тих, хто нас покинув, - прошепотів Хьонджин. - Але Синмін... він навіть не дивиться. Він просто читає свою бісову книгу. Йому начебто все одно.

- Це не так, - Фелікс обернувся, їхні обличчя виявилися лякаюче близько. - Я бачив, як у нього тремтіли пальці, коли ти взяв мене за руку за сніданком. Він на межі, Хьонджин. Так само, як і Чанбін.

Побачення 3: Бан Чан та Джісон (Каякінг)

Це було саме тихе та сумне побачення. Два «кинуті» лідери веслували в одному каяку.

- Знаєш, Чан-хьон, - Джисон перестав гребти, дивлячись, як далеко попереду Мінхо і Чонін сміються на березі. - Я почуваюся другим сортом. Мінхо завжди знаходив спосіб змусити мене відчувати себе нікчемним, але зараз... бачити його з Чоніном це інший рівень болю.

- Чонін не хоче зробити тобі боляче, Хан-і, - зітхнув Чан, витираючи піт з чола. - Він хоче зробити боляче мені. Я заслужив на це. Я контролював кожен його крок, думаючи, що оберігаю його. А зрештою просто задушив.

- Ми з тобою - два чобота пара, - Джисон гірко посміхнувся. - Намагалися бути ідеальними для них, а вони обрали тих, хто змушує їх відчувати гостроту життя.

- Подивимося, наскільки вистачить їхньої гостроти, - Чан стиснув весло. - Я не віддам його так просто. Навіть якщо мені доведеться визнати свою слабкість перед усіма камерами Кореї.

Спортивний зал: Синмін та Чанбін (Зіткнення)

Поки решта була на побаченнях, Синмін і Чанбін залишилися на віллі. У спортзалі стояла важка напруга. Чанбін із розлюченістю бив боксерську грушу, а Синмін методично займався на тренажері.

- Ти її зараз порвеш, - не обертаючись, сказав Синмін.

- Заткнися, - видихнув Чанбін, завдаючи чергового удару. - Ти бачив, як він на нього дивився? Він же його мало не поцілував там, на пляжі.

- Не поцілував, - Синмін підвівся і підійшов до кулера з водою. - Хьонджин не цілує тих, кого не любить. Він просто грає. Але ти ведешся на це, як хлопчисько.

Чанбін зупинився, важко дихаючи.

- А ти? Тобі реально начхати, що твій «драматичний принц» зараз обіймається з Ліксом?

Синмін стиснув пластиковий стаканчик так, що той лопнув.

- Мені не начхати. Але, на відміну від тебе, я знаю, як чекати. Хьонджин повернеться, коли зрозуміє, що ніхто не знає його тріщин так добре, як я. А ось Фелікс... Фелікс може й не повернутись, Чанбін. Він надто щирий у своїй образі.

Вечірній інцидент: Грандіозна сварка

Коли всі повернулися з побачень, обстановка у вітальні нагадувала пороховий льох. Чонін зайшов, тримаючи Мінхо під руку, і вони весело обговорювали коней. Чанбін, що стоїть біля бару, не витримав.

- Ну як, Чонін? - голосно спитав він. - Приємно кататись на чужих почуттях?

Чонін зупинився, його погляд похолов.

- Не приємніше, ніж тобі - душити Фелікса своїми необґрунтованими ревнощами, Чанбін.

- Що ти сказав? - Чанбін зробив крок уперед, але Бан Чан перегородив йому шлях.

- Сядь на місце, Бін. Не влаштовуй сцену.

- О, наш таточко подав голос, - вибухнув Мінхо. - Чан, визнай уже: ти просто в люті, бо Чонін сьогодні вибрав мене, а не твоє сумне товариство в човні.

- Він вибрав тебе, щоб мене вколоти, Мінхо, - крикнув Чан, втрачаючи самовладання. - Ти просто інструмент.

- Інструмент чи ні, але його руки були на моїй талії, - Мінхо підійшов до Чана впритул, дивлячись йому прямо в очі. - А де були твої? На веслах?

Джисон, що стояв поруч, раптово схлипнув і кинув у Мінхо подушку.

- Ти покидьок, Лі Мінхо. Ти просто використовуєш його, щоб зробити мені боляче. Я тебе ненавиджу.

Джисон повернувся і побіг на другий поверх. Мінхо завмер, його маска байдужості на мить тріснула. Він хотів рушити за ним, але Синмін, що сидів у кутку, тихо промовив:

- Якщо зараз підеш - ти програв.

У цей момент Хьонджин, що стояв поряд із Феліксом, раптом голосно засміявся. То справді був істеричний, надривний сміх.

— Ви лише подивіться на нас. Вісім ідіотів, які приїхали сюди «за новим коханням», а зрештою влаштували комунальне сварки колишніх. Синмін, скажи їм. Ти ж у нас найрозумніший. Скажи, що ми всі досі кохаємо одне одного і це шоу просто тортури.

Синмін повільно підвівся, підійшов до Хьонджина і, на подив усіх, різко схопивши його за комір сорочки, притягуючи до себе.

- Ти хотів правди, Хьонджин? - прошепотів він так, що всі почули. - Правда в тому, що я не читав жодної сторінки у своїй книжці з першого дня тут. Я тільки дивився на тебе. Задоволений?

У вітальні запанувала гробова тиша. Камери продовжували дзижчати, фіксуючи момент, коли шоу остаточно перестало бути грою.