Як Різдво вкрало Грінча

Минуло кілька років з того часу,

Як Грінч, зелений та завзятий,

Забрав з домів ялинки та прикраси,

Тим ледь не зіпсувавши свято!

Та глибоко зворушений піснями,

Що так душевно Хтовільці співали,

Він перейнявсь святковим духом –

Й Різдво назавжди серце його вкрало!

Весь рік, без відпочинку й зупину, 

Грінч зі своїм кудлатим другом Максом

Різдво на повну гучно відзначали – 

Й не було Хтовільцям від того жодного релаксу!

Гирлянди новорічні на горі його палали

І влітку, й взимку, й восени, й весною…

Та й фірмовий мішок червоний

Грінч скрізь і завжди брав з собою.

У ньому – безліч солодощів різних,

Їх роздавав наліво і направо…

У Хтовільців вже зуби й животи боліли –

Та Грінчу то було все по цимбалах.

Запрягши Макса у зимові сани,

Грінч їздив по траві зеленій.

Співаючи колядки та щедрівки,

Він викликав у Хтовільців мігрені.

Містянам це украй усе набридло,

Й зібралися вони обговорити:

Як Грінча “лагідно деріздвянути”

Й від нескінченних святкувань вже відучити.

Тоді маленька Сідні Лу сказала,

Що має план, як це зробити

І Хтовільцям усе обмалювала,

Щоб знали ті, що слід усім вчинити.

Зібралися містяни під горою

Й почали “Jingle Bells” співати.

Грінч радо вискочив з оселі 

Й почав під пісню жваво танцювати.

Та коли Хтовільці колядку доспівали,

З початку завели цю пісню знов.

Грінч спершу здивувався, але потім 

Удруге з Максом у танок пішов.

Та Сінді Лу з містянами й не думали спинятись –

І “Jingle Bells” лунав разів зі сто,

А на сто перший Грінч почав уже кричати,

Що вони роблять це йому на зло!

Ті лиш кивали головами ствердно,

А пісня з їхніх вуст так і лилась.

Грінч не терпів цих борошен пекельних

Й на Хтовільців гирляндами жбурлявсь.

За ними солодощі полетіли,

Прикраси новорічні й фірмовий мішок –

А Хтовільці усе собі співали,

Лиш увертаючись від новорічних цих цяцьок.

“Ну досить вже!!!” – почав їм Грінч кричати, –

“Співати припиніть, бо сил уже нема!

Тож зараз не зима, а 22 липня!

Прибережіть свої зусилля до Різдва!”

– А ти пообіцяй нам, що припиниш

Рік цілий це чудове свято відзначать!

– Гаразд, гаразд, я обіцяю!

Лиш припиніть вже пісню цю співать!

Маленька Сінді Лу усім махнула –

І вмить затих Хтовільців дружній спів.

– Нарешті тиша! – Грінч на радощах підстрибнув

Так високо, як тільки вмів.

Він вибачився за свої нестримні дії, 

Гирлянди поскладав у коробки,

В мішок сховав всі подарунки –

Лише цукерки розібрали малюки.

З тих пір Грінч святкував Різдво як треба,

Разом з Хтовільцями у визначений час,

Ялинку прикрашав лише узимку – 

Й до грудня не чіпав прикрас.

Колядки він співав із Максом

Й подарунки готував лиш на Різдво,

Й бажав веселих свят усім Хтовільцям,

Щоб вдосталь всього в них завжди було!

Я ж теж піду з сім’єю святкувати,

Чудове свято, сповнене тепла!

Тобі ж, читаче, хочу побажати,

Щасливою щоб ця зима була!

Про вподобайку не забудь, мій друже,

І на сторінку цю скоріше підпишись.

А коли ще й коментар напишеш –

Я посміхнусь і ти обов’язково посміхнись!