I got a fear, oh in my blood (She was carried up into the clouds, high above)

- Томе, тобі є що мені сказати?

-…

- Добре. Тоді слухай мою правду. Я розповім одну історію. Сьогодні у тебе буде ще один день без препаратів, щоби ти міг обдумати почуте. Завтра прийом ліків відновиться.

Життя іноді буває дуже жорстоким, особливо по відношенню до дітей. Два хлопчика з важкою долею приблизно одночасно потрапляють у притулок Вула у віці чотирнадцяти років.

Один хлопчик – сирота. Мати померла ще під час пологів. Також при самозахисті він убив батька, який намагався його зґвалтувати.

/Страх, дикий тваринний страх, огида, ні краплі жалю/.

Другий хлопчик – сирота від народження, батьки загинули в автокатастрофі. Він жив із сім'єю тітки, доки соцслужби не виявили, що над дитиною постійно здійснюється домашнє насильство.

/Печаль дика, скажена, неприборкана, приречена/.

Обидва підлітки мешкають в одній кімнаті і стають друзями.

/Почуття, коли з'явився той, заради кого варто жити, заради кого Том може змусити себе борсатися в цьому багні/.

У віці п'ятнадцяти років хлопці втікають з притулку через булінг (викликаний нетолерантним ставленням-звинуваченнями у гомосексуальності), і два роки про них немає звісток.

/Він витягнув Гаррі з цього довбаного жалюгідного жорстокого світу, він зробить його щасливим/.

Якось наші герої випадково зіштовхуються з вищезгаданою тіткою одного з хлопців. Вона знала, що підлітків розшукують, оскільки різні служби вже зверталися до неї з цього питання. Жінка погрожує, що докладе про племінника.

/Страх втратити, дике бажання помститися за весь завданий Гаррі біль… він зможе захистити, він повинен, Гаррі більше не страждатиме…Ніхто не відбере в нього Гаррі/.

Підліток, який раніше вже звинувачувався у вбивстві батька, нападає на жінку з ножем, яким хлопці завжди захищалися від безпритульних. Племінник жінки кидається, щоб зупинити товариша, і внаслідок нещасного збігу обставин смертельно поранений.

Ти почув мою правду. До завтра, Томе.

***

Думки та почуття голодними псами розривали зсередини. Том намагався відволіктися за допомогою фізичного болю. Але що б він не робив, цей біль був тьмяним, невідчутним, незначним. Том чекав.

Гаррі прийшов, як завжди, надвечір. Живий. Том торкався його засмаглої шкіри, ніжно обводив трохи грубі суглоби пальців, цілував обвітрені губи. Він слухав, як серцебиття Гаррі сплітається з його умиротвореним диханням, заливистим сміхом, хрипотою в голосі і дзвінкими смішинками в кутиках очей.

Але тепер пазл склався. Маленький диявол сидів у зелені очей Гаррі. Дивно, як Том за три роки не помітив цього. За одну хвилину людина в середньому моргає близько тридцяти разів. Гаррі не моргав. Ні разу за три роки його повіки ні на мить не прикрили це шалену зелень. Очі Гаррі були застиглими. Він був все таким же реальним і живим. Том відчував його кожною своєю клітиною. Але тепер Том знав. Тепер він згадав, як востаннє дивився в ці очі.

Том підійшов до Гаррі. Той із розумінням усміхався, а на щоках вже були мокрі доріжки від сліз. Том поклав Гаррі на своє ліжко і заплющив йому очі.

Він відійшов у протилежний кут кімнати і почав кричати. Божевільний крик розривав палату, ламав її нескінченну тишу. Том кричав, доки не зірвав голос і не почав випльовувати легені, він задихався і кашляв... і крик став німим, але не припинявся. І коли Том непритомний впав на підлогу, цей крик не затих у нього всередині, і відтепер буде до кінця життя в ньому.

***

- Томе, як ти почуваєшся на нових препаратах?

-…

- Томе, ми продовжимо говорити про чарівний світ, намагатися знайти всі горокракси твоєї душі, і колись ми прийдемо до того, що ти зрозумієш: Волдеморт – не злий чарівник, і він ніколи не хотів убити Гаррі. Томе?

-…

- Ти ще бачиш Гаррі?

– Ні.

- Як часто ти його бачиш?

-…

Том розгадав загадку. Він склав усі пазли докупи. Він згадав все і тепер знав правду. Однак це не робило Гаррі поруч із ним менш реальним. У залежності від дози ліків Гаррі з'являвся то рідше, то частіше. Але він завжди повертався до Тома, адже той на нього чекав.

Втомлена душа. Нескінченна порожнеча зовні. Божевільний, не замовкаючий крик всередині.

Том був щасливий, що «Гаррі» не лікується.

Did you run away, did you run away, I don’t need to know

If you ran away, if you ran away, come back home

Just come home