Я збудую мости до твоїх бажань

Я збудую мости до твоїх бажань

×××

Два гіацинтові острови серед нюду оксамитових вод.
Зникають під хвилями, коли ти тоскно відводиш погляд.
Якби ж то знати напевне, як сховати острови від негод.
Щоби потім, усупереч долі, залишатись на плаву поряд.

Не бути причиною штормів, а стати запорукою штилю.
Не дати меланіновим водам щоразу топить острови.
До перших гіацинтових пляжів спиняти набігаючу хвилю.
Аби вона не дісталася берега та не осіла в твоїй голові.

Це ж так просто - стояти у теплій воді, ловити руками тугу.
Заради блиску вугільно-чорних озер у серці двох островів.
Заради тебе й життя твого, що таки ступить на білу смугу.
І цей пучок океанських течій, що нас, нарешті, кудись привів.

Дайте, Сили, наснаги мені дійти! Я планую похід у твоє майбутнє.
Скільки йти - вирішуєш тільки ти, але шлях однозначно є незабутнім.
Я збудую мости до твоїх бажань, проведу за руку на інший бік.
Океане мій, спитай, і я без вагань... Відповім, що любитиму тебе повік.

×××

2 січня 2025