Я так боюся лишити тебе у спогадах

Я так боюся лишити тебе у спогадах.

×××

Я так боюся лишити тебе у спогадах.
Зруйнувати останній вцілілий міст.
Забути цю дорогу, що недобудована.
У кращий з часів, у найкраще з міст.

Я боюся не почути твій тихий голос.
Бо він ледь не єдине, що мене рятує.
Боюся, що ім'я промовлене вголос.
Ніхто й ніколи більше вже не почує.

Я так боюся побачити інше завтра.
У якому ми далекі або незнайомі.
Задаю собі питання одне: "Чи варто?"
Здійматися на ноги, лежачи у комі.

Я втомився говорити собі: "Забудь!"
А потім цілий день думати про нас.
"Ти повинен жити далі, чи не так?"
Мабуть...
Тільки не тепер...
Іншим разом...
Ще буде час...

×××

5 жовтня 2024