Розділ 1.

1. Як пережити війну?

10.06.26

1. Не будь бідним

Якби ми не були такими бідними, мій чоловік мав би шанс виїхати в перший день війни. Проте у нас не було автомобіля, був невеликий кредит, а коли банки перестали обслуговувати клієнтів із кредитними зобов'язаннями, ми залишилися майже без їжі, жили в орендованій квартирі й мали лише десять доларів готівкою.

Усі наші батьки, крім мого батька, були без роботи. За таких обставин ми мусили поводитися як двоє відповідальних дорослих: повернутися до батьків, щоб заощаджувати свої зарплати та допомагати утримувати ще п'ятьох дорослих людей без доходу.

Протягом першого півріччя війни ми подвоїли свої доходи, закрили всі кредити та повернулися до нашого початкового плану виїзду. Після закінчення університетів ми три роки жили в Польщі. Мій чоловік вільно володіє польською мовою і намагався вступити до польського університету. У той період студентам-чоловікам, які навчалися за кордоном, дозволялося виїжджати з України.

Ми вклали наші скромні заощадження в цю майже безкоштовну спробу, але зазнали невдачі. Українська влада дала прикордонникам вказівку не випускати студентів за кордон без жодних офіційних законів чи нормативних актів — лише за усним наказом. Багато студентів проходили багатоденні допити, а іноді повідомляли й про побиття.

Ми зрозуміли, що не маємо шансів, а інші, дорожчі способи виїзду були для нас недосяжними.

Поки наші заможні знайомі емігрували протягом першого року війни, ми вирішили залишитися, накопичити більше грошей і вдосконалювати свої професійні навички, щоб збільшити доходи.

Це стало викликом: бути багатим або померти.

2. Двічі перевіряй кожен свій намір

«Чудовий день, і ти хочеш піти кататися на лижах? Ха-ха, залишайся вдома. Чим цікавіший і привабливіший твій відпочинок, тим швидше ти отримаєш запрошення до військової частини.

Як ти можеш відпочивати, коли чийсь син помирає в окопі?

Краще прибери свій дім або просто поплач над власним життям. Усе буде добре. Війна скоро закінчиться, і ти повернешся до свого попереднього життя. Але зараз ти повинен жертвувати, наполегливо працювати, уникати відпочинку, бути тихим, любити свою батьківщину й їсти свою кашу».

Іноді траплялися спокійніші періоди, коли мобілізація відчувалася менш помітною. Потім починалася нова хвиля мобілізації та полювання на людей, і ти мав поводитися як лінивець — просто прикидатися мертвим.

3. Уникай мобілізації

Думаю, тут не потрібно нічого пояснювати.

4. Думай про свої інтереси

Пам'ятай: ти живеш лише раз, а твоя сім'я потребує тебе.

Не обов'язково бути героєм для всіх. Зосередься на собі, своїх близьких і допомагай настільки, наскільки можеш.

Відчуй бажання своєї країни, щоб ти купував усе необхідне для війни й дозволяв кожному чиновнику жити своїм спокійним життям.

Твоя мати хоче пишатися тобою, тому не давай їй приводу соромитися. Не будь тягарем для свого батька.

Твоя дружина не хоче виховувати дітей самостійно.

Твій бос хоче, щоб ти працював більше, прагнучи зібрати на благодійність більше грошей, ніж компанія по сусідству.

Навіть твій сусід хоче, щоб на війну пішов ти замість нього, і підтримує всі твої патріотичні думки.

5. Намагайся знайти вибір у ситуації, де, здається, його немає

Перед тобою два погані варіанти: потрапити до в'язниці, якщо відмовишся від призову, або бути вбитим на війні.

Ти можеш обрати відмову від громадянства й зіткнутися з численними бюрократичними проблемами на все життя. Або ризикувати втратити ногу.

Яким буде твій вибір?

1 / 8Наступний