Передмова

Кажуть, у кожної ріки є пам’ять.
Вона пам’ятає кроки босих дітей, сльози закоханих, шепіт матерів і тіні тих, хто не повернувся.
У давнину люди боялися води вночі. Бо, вірили: коли сходить повний місяць, із глибини піднімаються русалки — душі тих дівчат, що пішли з життя надто рано.
Вони співали.
І їхній спів був прекрасний.
Але ця легенда — не про страх.
Це історія про одну русалку, яка згадала, що таке любов.