Казка про восьминіжку, яка все встигала (або ні)

У синьому морі-океані, десь між Форельськими островами і Брбрландією, жила маленька восьминіжка на ім'я Тазашо, для друзів просто — Тазі.

Жила наша Тазі у такій глибокій місцині, куди й сонце не заглядає — тобто у маленькій затишній печерці на самому дні. І все в неї було добре. І хотілося б на цьому казку закінчити, але фіг вам — читайте далі.

Отже, в один прекрасний день (чи, може, ніч — тут не дуже ясно, сонця то все одно не видно) вирішила наша маленька Тазашо, що вона вже достатньо переповнилася щоденною рутиною і власною безхребетністю, тож нарешті готова зіштовхнутися з чимось великим і справжнім — з дорослою екзистенційною кризою.

Що воно таке, вона, правда, не знала, але її старша подруга — катранка Катря — вкрай впевнено запевняла, що її наявність — це ознака дорослішання. Вона ж розказала юній восьминіжці і про купу інших дорослих справ. Тож подивилася наша Тазі на себе в дохлого дзеркального коропа і пішла складати “Список великих звершень”, або, як його називала Катря, — “Тудуду-ліст”.

Чи довго, чи коротко тривало складання списку — про те я нічого не знаю, а брехати не хочу. Але зрештою Тазі вдалося придумати цілих два пункти і ще один (як ви розумієте, підводна освіта могла б бути і кращою, але маємо що маємо).

Якби у восьминогів були плечі, то ви й самі могли б зазирнути їй через плече і побачити там наступне:

Тудудудудудуду на сьогодні

1. Вивчити мову креветок.

2. Навчитися плести макраме.

1. Написати роман “Як без зусиль досягти дна”.

Тазі ще раз поглянула на список і взялася до справ з ентузіазмом молодого планктону. Вона справедливо вирішила: оскільки в неї є цілих багато (точно більше двох) щупалець, то вона може робити одночасно значно більше, ніж одну справу.

Тож наша діяльна Тазашо відкрила підручник, насмикала довгих водоростей для макраме, витягнула з комори кимось давно втоплений “Ундервуд” (Тазі була напрочуд запасливою восьминіжкою) — і почала втілювати все заплановане в життя. Дуже продуктивно і одночасно. Про те, що в неї за якихось пів години домовлена зустріч із катранкою Катрею, наша захоплена новими ідеями восьминіжка якось зовсім забула.

Тим часом катранка, яка була значно краще ознайомлена з концепцією часу, прибула на зустріч навіть трохи завчасно. І, добре знаючи свою подругу, вирішила не чекати дарма і заплисти до неї в гості. 

Загалом Катря була дуже розумною рибиною і знала багато різних концепцій і ще більше слів, але от із виразом “от вона і їбанулася, бідолашна” їй вдалося познайомитися лише тоді, коли вона опинилася у подруги вдома.

О, яка картина постала перед очима Катрі! Якби найкращі художники світу могли витримувати тиск товщі води так само, як і суспільний, то вони б неодмінно забажали це намалювати: восьминіжка Тазі сиділа посеред кімнати, одне її щупальце виконувало соло на письмовій машинці — уважний читач міг би роздивитися вже набраний рядок “Щоб без зусиль досягти дна, потрібно лише…” (на жаль, далі текст розмивався від неймовірної кількості води), шість щупальців сплелися в химерне макраме (а от підготовані для цього водорості так і лишилися рівнесенькими), сама ж Тазі, притримуючи останнім вільним щупальцем перевернутий догори дриґом підручник, монотонно повторювала креветковий алфавіт, щоразу збиваючись на літері “Криль”.

Побачивши подругу, Тазі спохопилася і привітала її чудовою новиною:

— Уявляєш, я вже вивчила креветковою найважливіші для спілкування вирази: “планктон”, “не їж мене!”, “фритюр” і “соціальна незахищеність”. Ще зовсім трохи — і буду майже як носійка мови!

Катранка Катря, споглядаючи цю картину, лише усміхнулася на всі сто п’ять зубів, сплеснула плавниками і пішла розплутувати подругу з її дивного “макраме”. Потім вона зробила для Тазі смачний водоростевий смузі і розказала восьминіжці про чергову концепцію — цього разу із назвою “тайм-менеджмент”.

Тазашо слухала подругу дуже уважно, але вже на другому реченні зрозуміла, що ще рано їй займатися всілякими менеджментами, екзистенційними кризами та тудуду-лістами. І краще вони з Катрею підуть не фігнею всілякою займатися, а жити цікаво — наприклад, полювати на креветок, тим паче ті дуже легко ведуться на банальні пастки в стилі “у тебе такі гарні антенули” чи “а ти знаєш, що заробляти на криптобаржах дуже легко?” (благо, як вже Тазі дізналася, креветкова мова не така вже й складна).

А катранка Катря, своєю чергою, з радістю підтримала подругу. Бо справжні друзі підтримують будь-які захоплення своїх друзів (якщо ті, звісно, нікому не шкодять). 

Тим паче, нові хобі — це прекрасно, головне — не забувати відпочивати і не намагатися зробити вісім справ одночасно. Бо, як і восьминіжка Тазашо, ми всі можемо все, просто не все одразу.

Кінець.