Голос

Голос

×××

Ти ніколи не любила засинати без моїх слів.

А я не те щоби не любив без твоїх. Без них я вже зовсім не вмів.

Щоб побачити бодай один, з небагатьох моїх рідкісних снів.

В голові попервах пролітає танок із думок та почуттів.

Поза ним чую спів із чужих голосів та спокуту колишніх гріхів.

Втому проспаних понеділків та буденність своїх вечорів.

За ними роки в тому місті, де жити я не захотів.

Спека рідних степів, холод білих снігів і сила тамтешніх вітрів.

Далі спогади линуть по річці, як флот із мільйона човнів.

Ця річка бездонна і темна. Ця річка без берегів.

Скільки вже потопила вона кораблів, ще жоден у ній не вцілів.

Ця річка – минуле моє, що й заснути не дасть поготів.

І вкотре розплющені очі вітаються з ніччю без снів.

Годинник смартфона дає зрозуміти, щоб будити тебе не смів.

Вихід є лиш один, відкриваю наш власний архів.

Там твій голос записаний в аудіо, який так почути хотів.

×××

30 травня 2023