Перфекційність

Вона вражала своєю доглянутістю та стилем. Завжди гарна зачіска, непомітний макіяж. Такий, що і не відразу здогадаєшся, що він є.

Тільки досвідчений погляд жінки побачить та зрозуміє, що в дорослому віці рівний колір шкіри на обличчі може бути тільки за допомогою косметики. А ось накласти макіяж так, щоб він був непомітним можливо досягнути тільки багаторічним досвідом та відчуттям міри і наявністю смаку.

Одягалась вона так само, як і фарбувалась. Дорого, не яскраво, і в кожній речі відчувався гарний смак власниці. Одяг підкреслював принади та ховав недоліки. А аксесуари, будь то брошка чи кольє, були, як родзинка настояна на коньяці в кексі і додавали до образу магнетизм та бажання роздивлятись його, не відводячи очей.

В іі житті все було таким самим гармонійним та ретельно підібраним по кольорам. Робота, дім, раз на тиждень поїздка до мами, два рази на місяць зустрічі з подругами та косметологом, раз на місяць стандартне повідомлення «Як життя?» колишньому коханцю, за якого так і не наважилась вийти заміж. Раз в два місяці перукарня. Раз в квартал візит до терапевта.

Все за розкладом, все як має бути, все за власними, вигаданими правилами.

Навіть іі емоції були підібрані по кольорам, щоб гармоніювали. Вона ніколи не сердилась відразу. Спочатку, коли щось відбувалось, вона завмирала, повільно переходячи з м’якого зеленого кольору свого стану в жовтий. Всередині себе вона аналізувала ситуацію, розігріваючи самостійно своі емоції до пекельно-жовтого. А ось якщо поряд був співрозмовник з яким можна розділити та обговорити ситуацію, то кольори, завдяки діалогу, починали грали від бурштинового до яскраво-помаранчевого. І потім, знову поступово повертались до м,ятно-зеленого, повільно, проходячи всі попередні відтінки від помаранчевого до жовтого. Майже ніколи іі емоції не доходили до агресивно-червоного, бо ій не личили агресивні кольори. Вона дуже чудово розумілась в кольорах та емоціях, які ій підходили.

Вона завжди любила повторювати, що перфекціоністка і все у неі має бути досконало. Навіть своі фотографіі в інстаграмі вона доводила фільтрами до досконалості настільки, що впізнати іі було не можливо. З фото, після фотошопа, дивилась жінка років 30-ти, з пишним волоссям, виразними очима, без жодної зморшки на обличчі та на одязі. Ідеальне фото ідеальної людини. Фотографії виходили гарні і ії віртуально-реальні друзі щиро ставили лайки під ними, приймаючи ідеальний образ як частину живої людини, яка не хоче не-перфекційно старіти.