Асмодей

З полону Вельзевула ти звільнила мене

Та душа моя втратила до пастки Асмодея

Відчув я оману, та осягнення миттєве

Що демон мав жіноче натхнення

Ні, він не молодик в червоному пальті

Його волосся не біле, це красуня

Молода, гарною душею, серцем неземним

Волосся темне, а очі такі ж зелені, 

Що в них гублюся

Чую рани я серцеві.

Заплющив очі і відкривши знов

Бачу тебе, над собой

Палким цілунком ти повалила мене

Тепер я твій раб, моя Демонесса.